Якшо ви відчуваєте оніміння рук – вам не потрібно робити МРТ хребта.
Про це йдеться в публікації невролога Давида Щербини в Instagram.
Причини оніміння рук
Хоча МРТ інколи дійсно потрібне при оніміннях, але в більшості звернень воно не допомагає в діагностиці. Основна причина пошкоджень нервів, через які ви відчуваєте оніміння – це тунельні синдроми.
Кожен нерв виходить із хребтового каналу і йде далі вздовж різних м’язів, сухожилків та кісток до самих кінчиків пальців, його шлях між цих анатомічних структур ми називаємо тунелем. Звідси і назва – тунельні синдроми. Тобто, пошкодження нерва у своєму анатомічному тунелі.
Нерв може пошкоджуватись через тривалі незручні положення рук, у людей що довго працюють за комп’ютером, також часто зустрічаються у велосипедистів, мотоциклістів та ін. Тунельні синдроми можуть виникати через тривалу напружену роботу руками (візажисти, перукарі, стоматологи тощо).
Невдале анатомічне положення нерва (що є вродженим фактором) також може бути чинником виникнення тунельних синдромів. Тому не завжди конкретні провокуючі фактори вдається виявити.
Легкі пошкодження нерва провокують оніміння та легкі болі в ділянці іннервації.
Важкі – викликають парез (порушення рухової функції).
Часто буває що оніміння при тунельних синдромах турбує тільки уві сні, це пробуджує і заставляє змінювати положення руки.
Найвідоміший тунельний синдром у світі – синдром карпального каналу. Цей стан характеризується пошкодженням серединного нерва під час його проходження через карпальний канал.
Тунельні синдроми часто минають і самі, і не завжди потребують специфічного лікування, особливо коли є зрозумілий провокуючий фактор який можна усунути (тривала робота руками, опирання на руку під час роботи).
Що робити при онімінні рук
Якщо оніміння не проходить, викликає слабкість в руці чи впливає на якість життя – тоді треба робити ЕНМГ (золотий стандарт діагностики периферичних нервів). ЕНМГ дозволяє виявити який саме нерв пошкоджений, в якому місці, і наскільки сильно.
В залежності від типу тунельного синдрому лікування може бути різним, синдром карпального каналу лікується, наприклад, носінням ортезу, інʼєкціями глюкокортикоїдів, або оперативним втручанням.
” ”
–>
