У Чернівцях відбувся всеукраїнський конкурс на проєкт майбутньої скульптури буковинця Володимира Івасюка.
Про це на своїй сторінці у Facebook написав заступник міського голови Василь Зазуляк, пише molbuk.ua
Читайте також: Шевченко поміж дерев та фонтан із голограмами: який вигляд може мати площа у Чернівцях
У повідомленні йдеться, що загалом було десять пропозицій, а долучилися учасники з різних куточків України.
Переможцями конкурсу стали Гречаник Ігор та Гречаник Людмила.
Профінансувати виготовлення пам’ятника готовий клуб підприємців Буковини. Також відомо, що це буде перший пам’ятник Володимиру Івасюку в Чернівцях.
Що відомо про Володимира Івасюка:
Володимир Михайлович Івасюк народився 4 березня 1949 року в місті Кіцмань Чернівецької області в родині вчителів.
У 1955-1963 роках навчався у місцевій дитячій музичній школі. У 1956-1966 роках – учень Кіцманської середньої школи. У 1962 році брав участь у заключному концерті обласного огляду музичних шкіл Буковини. У 1963 році вступив до Київської музичної десятирічки ім. М. Лисенка по спеціальності альт, навчався першу чверть, з другої чверті через хворобу повернувся до Кіцманя та навчався в середній школі та музичній школі по класу фортепіано.
У 1970 році написав пісні “Червона рута” і “Водограй”, які вперше виконав з Оленою Кузнецовою у передачі українського телебачення “Камертон доброго настрою” 13 вересня. Путівку в життя пісням дав ансамбль “Смерічка” Левка Дутковського. У 1971 році режисер Роман Олексів зняв у містечку Яремча український музичний фільм “Червона рута”, в якому головні ролі виконали Софія Ротару і Василь Зінкевич. У фільмі звучить багато пісень Івасюка.
“Червона рута” перемогла на першому всесоюзному фестивалі “Пісня-71”. На заключному концерті в Останкіно її виконали солісти ансамблю “Смерічка” Назарій Яремчук, Василь Зінкевич та автор Володимир Івасюк у супроводі естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом Юрія Силантьєва. “Червону руту” надрукував тижневик “Україна”.
24 квітня 1979 Володимир Івасюк після телефонного виклику вийшов з будинку і більше не повернувся. 18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія —самогубство — підлягала сумніву громадськості як 1979 року, так і тепер. Відповідно до неофіційної версії, смерть Івасюка була вбивством, виконаним КДБ за наказом вищого керівництва СРСР. Похорон Володимира Івасюка 22 травня 1979 року у Львові перетворився на масову акцію протесту проти радянської влади.
” ”
–>
