Новини

«Для доньки найбільше покарання – не піти до садка»: військовослужбовиця з Маріуполя написала подяку освітянам у Чернівцях

Родина з Маріуполя написала подяку в управління освіти Чернівецької міськради за те, що її дитина з задоволенням відвідує дитсадок у Чернівцях.

Про це йдеться на фб-сторінці управління освіти Чернівецької міськради, пише molbuk.ua

Листа написала мати дівчинки Тетяна Курицина, яка є військовослужбовицею. Жінка з березня мешкає з донькою і служить у Чернівцях. Зараз дитина відвідує ЗДО комбінованого типу №3 “Веселка”, що на вул. Кармелюка, 43-А. І саме цьому садочку Тетяна адресує ці слова.

Управління освіти опублікувало лист матері:

“Моя дитина – щаслива! А значить, і я. Саме з цих слів хочу почати свою розповідь. Адже для кожної матері щастя її дитини – головне. Працюю, як більшість жінок в нашій країні, з понеділка по п’ятницю. Я – військовослужбовиця з Маріуполя. З новим розпалом бойових дій жінкам із дітьми командування дало можливість виїхати. Тепер проходжу службу в Чернівцях.

Весь цей час моя донька знаходиться в садочку. Дев’ять годин, кожного дня, п’ять днів на тиждень. І коли нарешті приходять довгоочікувані вихідні, і можливість повноцінно провести час зі своєю дитиною, я постійно чую: “А чому ти мене не повела в садочок? А коли ми підемо в садочок? А чого це він не працює? А давай подивимося, а раптом працює? А там Алла Іванівна на мене чекає у дворі, треба йти. А коли ми підемо в садочок? “…

Я спочатку ображалася. Невже десь може бути краще, ніж з мамою? А потім я зробила висновок, що моя дитина там щаслива. Їй там подобається. Їй туди хочеться. Там у неї друзі. Там у неї цікаві заняття в улюбленій середній групі “Віночок” і улюблена вихователька Марчук Алла Іванівна (директорка садочка – Алла Продан).

Тому що все це насамперед – заслуга вихователя, педагога з великої літери. Це за рахунком вже третій садочок, який ми відвідуємо. Не спеціально, вони всі були чудові. І в Маріуполі, з якого нам довелося виїхати, і в Чернівцях – той, що був черговий, туди і пішли, бо мені треба було працювати. А ось тепер (так вийшло, бо попередній закрився на канікули), ми ходимо в садочок “Веселка”. І нам є з чим порівнювати. Це просто чудо!

Чудо – вихователь, якого моя дитина обіймає і цілує. Чудо – коли твоя п’ятирічна дитина приходить 28-го червня додому і розказує тобі, що таке Конституція! А це значить, що з нею там серйозно і патріотично вмотивовано займаються. Чудо – коли тобі донька говорить: “Дякую мамо, було дуже смачно, як в садочку!” А це значить, що реально смачно, бо моя донька харчами перебирає.

От такі маленькі нюанси: один, другий, третій… Ніби дрібнички, а в тебе складається загальне враження про садочок. Ти бачиш роботу керівника закладу: з підбору кадрів (коли всі діти обожнюють виховательку Марчук Аллу Іванівну); з облаштування території; з комфорту в групах; харчування діток. Ти бачиш колосальну працю вихователя: дитина розказує вдома вірші, приносить свої роботи з садочка, виконує завдання вдома, і проситься в садочок. У нас найбільше покарання: “В садочок не підеш”.

Я вдячна керівництву садочка “Веселка”, а особливо вихователю Марчук Аллі за любов моєї доньки до садочка, як результат – любов і зацікавленість в навчальному процесі. І я вірю, що це дасть результати в подальшому навчанні і у відношенні до навчання в школі. Все велике починається з малого. І я бачу що у нас – правильний старт.

І ще хочу сказати, що моя донька сумує за Маріуполем. Вона ще не розуміє, що в неї більше немає дому… Але за ці чотири тижні, що ми ходимо в третій садочок, вона перестала говорити про свій садочок №64 “Кораблик” в Маріуполі, і проситися до Світлани Миколаївни, що була там вихователькою. І гарно переходить на українську, що теж мене дуже тішить”, – написала Тетяна Курицина, підписавшись як “мама щасливої дитини”.

Вона також додала фото своєї доньки з іншими вихованцями дитсадка.

” ” у Facebook | Telegram | Viber |

–>

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.