Що означає вчорашнє рішення Росії про визнання незалежності ОРДЛО? Чи чекати Україні на повномасштабне вторгнення країни-агресора? Чи ефективні санкції проти Путіна і РФ після цих подій?
Чернівецький політолог та історик Ігор Буркут на прохання кореспондента molbuk.ua дав відповіді на запитання, які зараз найбільше цікавлять українців:
“Відразу після підписання путінського указу, із центру Донецька до лінії розмежування рушила колона російської бронетехніки, яка понад годину проїжджала біля кореспондентів, які знімали цей рух. Це демонструє, які сили вже були підтягнуті фактично до тих місць, де може статися російський удар.
Чи це просто шантаж, до якого ми вже потихеньку починаємо звикати? Чи насправді готується удар? Це покажуть лише події наступних кількох днів. Адже в тому указі, який підписував Путін, говорилося про визнання незалежності так званих “ДНР” та “ЛНР”. А що це означає?
Ці маріонеткові держави, створені за наказом з Москви і за московським сценарієм, мають власні так звані “конституції”. У тих папірцях записано, що кордони “ДНР” і “ЛНР” – це кордони Донецької та Луганської областей до 2014 року. Тобто, такі, якими вони були у складі України.
Зараз же так звані республіки займають лише декілька районів цих областей. Можливо це означає, що росіяни братимуть участь у поширенні кордонів псевдодержав. Для Москви ідеальним був би такий варіант. Першими лізуть у пекло зрадники України – оті всі, яких зараз мобілізували незаконні військові формування, так звана “народна міліція”, “перший і другий армійські корпуси” на території ОРДЛО.
Їх Росії не шкода. А те, що вони будуть “перемолоті”, це зрозуміло, бо українцям є чим захищатися.
Але в цей момент Росія під приводом миротворчих акцій ініціює введення військ ОДКБ – отієї структури, яку вони створили на противагу НАТО. Це організація, яка ще нещодавно давила повстання в Казахстані. Фактично, йдеться про російські та білоруські війська. Це дуже вірогідний варіант, на жаль.
Чому все це робиться? Висловлю власну точку зору.
В останні дні 2022 року буде відзначатися сторіччя створення Радянського союзу. Путіну до цієї дати відтворити Радянський союз аж ніяк не вдасться. Тому він хоче бодай якийсь “кавалок”, шматок відірвати від України і разом з окупованою Білоруссю та поставленим на коліна Казахстаном, а також тими шматками, що “відірвані” від Грузії, заявити, що, мовляв, “відновлюється єдина російська держава”.
У черепну коробку Путіна проникнути не може ніхто. Жоден психіатр чи психолог, до яких я себе, до речі, не відношу.
У будь-якому випадку, на Донбасі провокації вже проводяться. Росіяни звинувачують Україну в тому, що вона нападає на цю територію, показують якусь дірку в землі і кажуть, що то десь у полі “гахнув” український снаряд. Вони показують якусь розвалену “халабуду” і кажуть, що то український безпілотник кинув бомбу на російський прикордонний пункт. Хоча у хащах стоїть якийсь сарай, що нагадує більше якийсь сільський туалет.
Усе це робиться для того, щоб мати привід для розширення бойових цілей.
Постає питання – для чого Росії Донбас? Адже, там уже все розікрали, що можна було розікрасти… Але в надрах Донбасу є величезні поклади сланцевого газу. От і заради цього ведеться те, що прикривається словами про утиски російськомовного населення.
Що воно означає для України? Нічого доброго. Тому що буде проливатися кров. Але оцим актом Путін закреслив “Мінські угоди”, які “висіли” на ногах України страшними кайданами і не давали нам вирішувати чимало питань.
Друге – проти Росії вже запроваджуються санкції. Щоправда, не зовсім такі, на які ми сподівалися. Ні США, ні Європейський союз до найрішучіших санкцій не вдаються. Але вони попереджають, що це – тільки початок. А якщо почнуться бойові дії, санкції будуть запроваджені. А наскільки нам відомо, наскільки нас американці знайомили із тим пакетом санкцій, їх достатньо для того, щоб “завалити” російську економіку. А в кінцевому рахунку – розвалити Російську Федерацію як єдину державу”.
” ”
