Ранок понеділка, разом із другом прямуємо вулицею Шкільною. Починаємо наш експеримент біля зупинки громадського транспорту. Вирішуємо, що Іван (мій знайомий) губитиме гроші, а я позаду дивитимуся на реакцію людей. Щоби це виглядало правдоподібно, губитимемо справжні 50 гривень.
“Хлопче, ти щось загубив”
Перша спроба. Іван проходить, витягує із кишені телефон, а за ним і вилітає на землю купюра. Жіночка похилого віку, що стоїть на зупинці, помічає це та кричить: “Хлопче, ти щось загубив. Чекай, он випали гроші”, йдеться в публікації ” “.
Іван підбирає купюру. Я теж підходжу і розповідаю бабусі, що ми проводимо експеримент. Дякую їй, та запитую, чому вчинили так.
– Та я б не змогла зробити по-іншому. Як можна було забрати? Всяке буває, а може, це були його останні гроші. Я б не хотіла, щоб колись зі мною так сталося, – каже пані Світлана.
Продовжуємо експеримент. Цього разу вже на Центральній площі. Діємо за тим же планом: виймаємо телефон і губимо гроші.
І цього разу теж натрапили на хорошу людину. Дівчина років 20, що сиділа на лавочці, підбирає купюру та віддає. Я теж підбігаю.
Дівчина одразу засоромилась. Каже, що так було правильно вчинити, і вона б не посміла присвоїти чужі гроші.
Наступні чотири спроби “загубити” гроші теж виявилися “невдалими”, адже їх всіх повертали.
“Я нічого не піднімав”
Та не все так добре з нашими людьми. Проводимо експеримент на Соборці біля пам’ятника. Я стою, удаю, що розмовляю по телефону. Ваня губить гроші. Це помічає молодий хлопчина, що йде позаду нього. Піднімає і поспіхом кладе в кишеню. Я підбігаю, показую посвідчення, все пояснюю.
– Відчепись. Я нічого не піднімав, – лаючись, кричить хлопець.
В якийсь момент мені здалося, що він може і вдарити.
Перелякана, що гроші не вдається повернутися, гукаю Івана.
За кілька хвилин наших погроз звернутися в поліцію нам повернули гроші.
“Хороша людина завжди поверне”
Спускаємося на площу Театральну. Повторюємо сценарій. Піднімає гроші чоловік років сорока. Гукає Івана та віддає йому гроші. Далі йде мовчки.
Наступною героїнею стала пані Олена. Вона саме гуляла зі своїм внуком.
– Хороша людина завжди поверне. Дуже цікаву справу ви робите. Мені б самій хотілося дізнатися, як реагують на таку ситуацію люди. Мені здається, що в нас такий народ, що міг би й собі забрати, – каже жінка.
А от останній таки забрав гроші собі. Ми проводили експеримент на вулиці Зеньковецької. Я йшла іншим боком дороги та уважно спостерігала.
Помітивши, що людей довкола небагато, хлопець підняв гроші і поклав в кишеню. Далі обійшлося без скандалів. Хлопець повернув гроші та вибачився.
Отож із десяти людей, тільки двоє привласнили чужі гроші, а інші вісім їх повернули.
” ”
