Мамаївський навчально-виховний комплекс №1 від початку війни допомагає наших військовим на фронті.
Учні школи й учителі плетуть маскувальні сітки, кікімори, роблять окопні свічки, передають харчі на фронт, йдеться в публікації ” “.
На фронті і батьки учнів, і випускники
Директорка школи Наталія КАТРЮК розповідає, що діти не полишають роботу навіть на канікулах, адже розуміють наскільки це важливо для захисників.
– Буквально з перших днів війни ми дуже активно почали допомагати нашим хлопцям. На фронті є і батьки наших дітей, і випускники нашої школи, і односельчани. Ми не могли залишитися осторонь. Робимо окопні свічки, плетемо сітки. Пекли смаколики й купували подаруночки до Нового року, до свят хлопцям, надсилали ліки. Ходили в гості до наших військових, які через поранення звільнені від служби. Маленькими кроками намагаємося допомагати нашим воїнам і наближати перемогу, – каже директорка школи.
До роботи долучаються всі – від першокласників до випускників.
– Треба принести бляшанки, картон – діти несуть, батьки передають. Церква нам також допомагає, дають віск для окопних свічок. Матеріально й фінансово допомагає сільрада. На тому тижні ми відправили вісімсот окопних свічок, п’ять сіток. Усе відправляємо адресно, у бригади військових, які з нашого села. І робота наша не зупиняється. Приходять люди з села, мами діток і плетуть сітки разом. Відгуків від хлопців дуже багато, вони дякують, передають вітання, – каже Наталія Катрюк.
Діти плетуть сітки й роблять окопні свічки на перервах, на уроках трудового навчання, після уроків, приходять на вихідних і на канікулах.
– Навіть на канікулах плели сітки. Приходили й казали, що їм нудно вдома, а так проведуть час з друзями й зроблять корисну справу.
Нещодавно у школі почали збирати кришечки від пластикових пляшок для виготовлення протеза військовому з Мамаївців, який отримав поранення.
За урок трудового навчання можна зробити п’ять свічок
Разом із заступницею директора школи з виховної роботи Оксаною ГРУБЕР проходимо в актову залу, де учениці саме плетуть сітки. Ірина Марчук – одинадцятикласниця.
– До боротьби з ворогом сьогодні долучаються всі українці. Не виняток і наша школа. Двоє випускників нашого закладу загинули на війні. Тому ми активно допомагаємо ЗСУ. Тепер збираємо пластикові кришечки на протезування воїнів-односельців. Ми всі об’єдналися, щоб допомогти нашим захисникам. І наблизити нашу перемогу, – каже дівчина.
В іншому класі на перерві дітки роблять заготовки для окопних свічок. Вирізають, скручують картон і наповнюють ним бляшанки. А далі вчителі будуть у технічному приміщенні заливати їх парафіном.
Шестикласниця Софійка – родом із Донеччини. У Мамаївці разом з мамою вона приїхала на початку війни. Батько дитини загинув на фронті.
Дівчинка старанно вирізає картон і розповідає, як правильно зробити окопну свічку.
– Окопні свічки робити не складно. Спочатку вирізаємо картон. Далі закладаємо гніт і скручуємо картон. Закладаємо в бляшанку. На одну свічку йде десь 10-15 хвилин. За урок трудового навчання можна зробити п’ять таких бляшанок і отримати 12 балів, – каже дівчинка.
Поруч вправно скручує картон Сашко, хлопець навчається у п’ятому класі.
– Коли робимо свічки, ми розуміємо, що допомагаємо воїнам, зігріваємо їх і наближаємо нас до перемоги, – каже учень.
Оксана Грубер показує в одному із класів прикріплений прапор від військових: “Ось подяка від наших воїнів-захисників за те, що ми робимо. Вони передали нам прапор зі своїми підписами. Це дуже цінно для нас і мотивує працювати й далі, допомагати їм”.
” ”
–>
