Днями громадській організації “Товариство українських студентів-католиків “Обнова” у Чернівцях виповнилося 25 років. За цей період чого лише не було: акції, свята, фестивалі (найвідоміший із них – “Обнова-фест”), реколекції, прощі, концерти, спортивні змагання, походи в гори…
Про це йдеться у публікації ” ” від 5 жовтня, пише molbuk.ua
Члени організації настільки здружилися між собою, що стали однією великою родиною. Разом веселилися, сумували, і завжди підтримували одне одного. А десятки з них навіть створили сім’ї.
Зустріч, яка змінила життя
Одні з “обновлят-старожилів”, Ярина та Мар’ян Лазаруки, вперше прийшли сюди 20 років тому. Цікаво, що вони разом навчалися на факультеті історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ, проте не звертали уваги одне на одного. Та все змінилося після зустрічі в “Обнові”.
“Мене запросили волонтеркою на прощу, – згадує Ярина. – І раптом я побачила хлопця, з яким досі зустрічалася тисячі разів, але вперто не помічала. Це був Мар’ян. У той момент він мені відкрився по-новому і перевернув увесь світ. Це було настільки сильно, що якби мене тоді запитали, яка моя мрія, я б відповіла: “Мар’ян”.
Не менш вражений Яринкою був і сам Мар’ян. Він не міг відвести очей від прекрасної дівчини, яка співала й грала на гітарі. Невдовзі пара почала зустрічатися, а через п’ять років одружилася. За 15 років шлюбу в подружжя народилося троє чудових діток.
Тепер відвідують “Обнову” всією родиною. Лазаруки переконані: саме ця організація поєднала їх, і повік вдячні їй.
А ще тут знайшли чудових друзів.
“Вони вільні, нічим не обмежені. Ми стали рідними, і це вже назавжди. Бо навіть якщо мине купа часу, ти будеш в якомусь непорозумінні з ними, вас розділятимуть континенти чи часові проміжки, все одно при зустрічі чи телефонній розмові тобі скажуть: “Людино, як ти можеш так надовго зникати з мого життя?!” І ти відчуваєш, що насправді потрібна їм”, – каже Ярина.
Багато пішли захищати країну
“Основне завдання – формувати середовище, де пануватимуть християнські цінності, служіння батьківщині. У 2030-му році обновлянський рух в Україні відзначатиме сторіччя. Одне з гасел “Обнови” на зорі створення – “усе для України, а Україна – для Бога”. І це не просто слова. Багато з наших членів зараз захищають державу. Ідея, закладена сто років тому митрополитом Андреєм Шептицьким, патріархом Йосипом Сліпим, живе досі”, – зауважує Мар’ян Лазарук.
Наталя та Михайло Данки також познайомилися в “Обнові”. З часом дружба переросла у почуття. Три роки зустрічалися, згодом одружилися. Зараз виховують двох діточок.
“Вперше прийшла сюди у 2004 році. Мене взяла з собою старша сестра Юля, – розповідає Наталя. – Відразу потрапила у вир подій: акції до свята Миколая, різдвяні колядки. Удома так не будеш святкувати, а тут ми гуртом упродовж трьох днів ходили в гості одне до одного, колядували. Це було незабутньо!”
“О, скільки класних моментів ми пережили, – додає Михайло. – Постійно щось вигадували. Я дуже любив переодягатися Миколаєм на свято. Ми влаштовували благодійні акції, приносили діткам подарунки. Так “Обнова” стала нашим стилем життя. І саме тут зародилася наша сім’я. Навряд чи за інших обставин ми б мали нагоду так зблизитися з Наталею. І друзів чудових тут зустріли. У людях тут є те, що найбільше ціную, – щирість, відкритість”.
“З цими людьми хочеться ділити і радість, і сум”
Тарас Лазарук, один із засновників організації в Чернівцях, згадує, як усе починалося:
“Уперше товариство українських студентів-католитків “Обнова” створили ще у 1930-му році. У 1992-му його відновили у Львові. Також “Обнова” діяла у різних містах Європи, США, Канаді. А от у Чернівцях її не було. Моя однокурсниця, студентка істфаку ЧНУ родом із Чорткова Ірина Микитюк товаришувала з львівськими “обновлятами”, і вирішила зорганізувати схожий осередок у нас. Вона дуже хвилювалася, бо Чернівці – переважно православне місто, тут не надто багато греко-католиків. Та потроху люди почали приходити”.
Тарас зізнається: його з друзями вдалося привабити в першу чергу грою в футбол. Створили команду, зіграли кілька матчів, виграли. Далі організували й інші акції, змагання, турніри, і так воно закрутилося.
На десятиріччя заснування організації, яке збіглося з 600-річчям Чернівців, “обновляни” започаткували популярний у місті фестиваль “Обнова-фест”. Відтоді він відбувався практично щороку аж до початку війни.
Переживали разом і сумні втрати: у серпні 2014 року у страшній аварії загинули духівник “обновлян” отець Дмитро Винник разом із дружиною…
“Якщо коротко, “Обнова” – це родинність, – пояснює Тарас Лазарук. – Ти хочеш ділити з цими людьми і радість, і сум. Недаремно кажуть: “обновлянська” родина. І це не банальна фраза. У житті з кимось складаються гарні стосунки, з кимось – не дуже. А “Обнова” є завжди. Ми повсякчас раді бачити одне одного.
У нас немає жодного “зомбування”, вказівок, як правильно молитися, хреститися, чи як часто ходити до церкви. Ви можете мати власний погляд на ті чи інші речі, і це ваше право. Тут раді всім”.
З часом “Обнова” стала авторитетним брендом. Це одна з небагатьох громадських організацій у Чернівцях, що залишалася активною впродовж усіх років із моменту заснування.
Також уже рік у Чернівцях діє академічне товариство “Обнова”, де збираються старші його члени. Його духівник – єпископ Чернівецький УГКЦ Йосафат Мощич, голова – Мар’ян Лазарук.
” ”
–>
