В Україні триває великий піст. Як підготуватися до сповіді та про які гріхи розповідати, читайте у матеріалі.
Кореспондентка ” ” поспілкувалася із архієпископом Чернівецьким та Хотинським Православної церкви України владикою Германом та дізналася, як підготуватися до сповіді.
–Дехто не йде до сповіді, адже боїться реакції священника. Що робити таким людям?
–Зараз триває Великий піст, який називають “Весною духовною”. Чому цей період так називають? Тому що, як після зими прокидається природа, так і душа людська впродовж посту очищується. Під час посту очищення душі відбувається під час сповіді. Це називається таїнством покаяння. Деякі люди бояться або не довіряють церкві. Це можна зрозуміти. Але сповідь полягає в тому, що священник є тільки свідком, навіть не посередником перед Богом. Сповідь – це про те, що людина кається у своїх гріхах. Навіть у молитві, яку читає священник перед сповіддю, є такі слова: “Я є тільки свідком”. Тому людині не варто боятися того, що священник осудить. Священник не має на меті запам’ятовувати гріхи тієї чи іншої людини.
–За яких умов людину можуть не допустити до святого причастя?
–Таїнство сповіді та таїнство причастя пов’язані між собою. Тобто, людина береться до святих тайн прийняття святого тіла і крові Господньої, тільки посповідавшись та щиро покаявшись у своїх гріхах. Після того, як християнин посповідався та покаявся у гріхах, священник читає над ним розрішальну молитву. У такий спосіб надає дозвіл причащатися тілом і кров’ю Господніми. Бувають випадки, коли людина важко згрішила якимись смертними гріхами і священник може не допустити її до причастя, призначивши покуту, яку людина повинна перенести. Це можуть бути певні молитви, поклони, добрі справи. Потім, через деякий час, спокутувавши цей гріх, християнин приходить і священник дає дозвіл на причастя.
– Впродовж посту скільки разів можна сповідатися та причащатися?
–Це дуже індивідуально. Найкраще, коли нами керують не традиції, а бажання серця. Тоді людина береться до святої сповіді, коли відчуває душевну потребу в цьому і відчуває тягар своїх провин перед Богом. Це може бути один раз протягом посту або ж щомісяця або щотижня. Залежно від того, як ви це відчуваєте.
–Чи можна перед сповіддю вживати їжу та пити воду?
–Якщо ви йдете до сповіді ввечері напередодні того дня, у який будете причащатися, то звичайно можна. Якщо ж йдете до сповіді вранці перед самим причастям, то людина після опівночі їжу не їсть та воду не п’є. Єдине, якщо людина має якусь хворобу, що потребує вживання медикаментів, які потрібні запити невеликою кількістю води, то це не є перешкодою для святого причастя.
– Наскільки конкретно людина повинна розповідати про гріхи, особливо, якщо вони делікатного характеру?
– Запитання досить складне. Людина повинна розповідати про гріхи, тому що вона повинна розуміти, що це каже не іншій людині, а розповідає Богу. Ми ж у нашій молитві, домашній, церковній, просимо пробачення. І не приховуємо нічого від Бога, розуміємо те, що він все бачить, хочемо ми цього чи ні. Тому це потрібно розповідати, якщо ми щиро розкаюємося у цьому.
–Якщо людина прийшла після сповіді та згадала про ще один гріх, що робити?
–Треба частіше сповідатися. Для того, аби не забувати. Але ми всі люди і можемо про щось забути. Просто потрібно вдома помолитися і щиро розкаятися у гріху.
” ”
–>
