На лівому березі річки Прут лежить одне з найдавніших в околиці поселень – Стара Жучка. Вперше про нього згадується 19 березня 1537 року в грамоті Петра Рареша. Воно вже є на карті відомого французького картографа Гійома Левассера де Боплана.
Про це йдеться у виданні “CZERNOWITZ: історичні вулиці, будинки та видатні особистості” (автори Леся Щербанюк, Ігор Мельник, Олег Любківський), пише molbuk.ua
Писарі господарської канцелярії подавали назву села в різних варіантах: Жушка, Джушка, Шушка. Існує припущення, що походить воно від річечки, яка протікала через це поселення і називалася чи то Журчка, чи то Джурчка. Пізніше для зручності вимови складне слово спростили до нинішньої назви. У тій першій грамоті згадується про “поток сєлскій”, на якому стояв великий млин, власником якого був єврей. Зберігся цей потічок і донині.
У румунський період поселення називалося Моший Веки – за топонімом Мушиї чи Мошиї (сільський кут) та річкою Мошків.
Тут розвивалися великі підприємства. Саме на Старій Жучці спорудили перший у Чернівцях промисловий об’єкт – гуральню, де виготовляли спирт.
У румунський час тут функціонувала найбільша цукроварня, на якій працювало кілька сотень буковинців. Щороку тут виготовляли дві тисячі вагонів нерафінованого цукру. Фабрика належала королівському двору.
