Українські воїни дають гідну відсіч російським окупантам/ Вони утримують Бахмут на Донеччині, відбивають ворожі диверсійно-розвідувальні групи на Харківщині, навчаються за кордоном і чекають на сучасні бойові машини.
Про нинішню ситуацію на фронті розповіли ” ” українські військові, з якими вдалося зв’язатися, пише molbuk.ua
“Стріляють по місцевих жителях”
Солдат sз Буковини Микола воює на кордоні з Росією на Харківщині.
– Ситуація вкрай напружена і небезпечна. Найважче на Донеччині та Луганщині, де наші хлопці мужньо тримають оборону і клаптик за клаптиком відвойовують захоплені рашистами землі, – каже боєць. – На Харківщині в прикордонних населених пунктах постійно тривають артилерійські дуелі між нашими воїнами та російськими окупантами. Окупанти обстрілюють територію України з Бєлгородської області різними видами зброї – від 120-мм мінометів до танків і САУ. Часто від безвиході вороги використовують свою зброю не за призначенням. Так, 5 березня у населеному пункті Бударки рашисти завдали удару по цивільному автомобілю з протитанкової керованої ракети. Внаслідок цього загинули двоє місцевих жителів. Між іншим, це не вперше росіяни стріляють по цивільних із ПТУРів. Пригадую, як торік восени ще один місцевий житель загинув, коли ворожа ракета потрапила в його автівку. На окремих ділянках Харківщини наші воїни регулярно відбивають атаки ворожих диверсійно-розвідувальних груп. Загалом ситуація складна, але воїни ЗСУ не збираються здаватися, а дають відсіч ворогу.
Чернівчанин Дмитро Сірман із позивним “Садгора” зараз перебуває на навчальному полігоні. Його підрозділ доукомплектовують новою технікою та озброєнням і скоро відправлять на фронт.
– Наш стрілецький 22-ий батальйон був сформований на початку березня 2022 року. Пішов я на війну добровольцем. Щоправда, мене не одразу мобілізували, оскільки на той час мені йшов 58-ий рік. Взяли лише з третьої спроби, – розповів військовий. – Третього березня минув рік моєї служби. У нашому батальйоні є люди різних професій. Скажімо, зі мною служить директор Чернівецької школи № 31 Ігор Палійчук. Найважче було на Харківщині. Ми там жили у зруйнованій школі, населений пункт постійно обстрілювали. Москалі систематично знищували всі житлові та нежитлові приміщення. Нещодавно ми пройшли навчання в Польщі та влилися в 116-ту механізовану бригаду.
ЗСУ контролює трасу на Бахмут
Командир танка Богдан воює вже майже рік, побував у найнебезпечніших місцях, жодного разу не був на ротації.
– Немає на кого залишити свій бойовий танк, з яким ми стали найкращими друзями, – намагається жартувати чоловік. – Чекаємо на сучасні танки іноземного виробництва. Нам вкрай необхідна підтримка, бо після запеклих боїв із ворогом багато наших машин потребує ремонту. “Леопарди” – це те, що треба. Росіяни їх дуже бояться. Вони оснащені приладами нічного бачення, високотехнічними прицілами, є міцна броня, яка захищає екіпаж. Незабаром прибудуть американські “Абрамси”, британські “Челенджери”.
Польща вже передала свої танки РТ-91, пообіцяла, що їх буде багато. Це покращена версія радянського танка Т-72, на якому я воюю. Польські танки оснащені сучасними розробками, потужним двигуном, системою керування вогнем, лазерним далекоміром, балістичним калькулятором. Окупанти хвалилися, що отримають бойові танки нового покоління “Армата”. Та поки що воюють на Т-62, яким вже 60 років, та бронетранспортерами, що надійшли на озброєння радянської армії у 1954-му.
Найгарячішою точкою на фронті залишається Бахмут. Російські загарбники намагаються оточити місто та перерізати українським військовим шляхи постачання боєприпасів і продуктів, вивезення поранених.
– Для росіян Бахмут став якоюсь нав’язливою ідеєю, від якої вони не хочуть відмовитися навіть ціною великих жертв. Хоча це місто повністю лежить у руїнах і не має вагомого стратегічного значення, – вважає військовий ЗСУ Максим. – Ворог кинув у бій додаткові сили Вагнера, підтягнув артилерію. Обстріли не припиняються ні вдень, ні вночі, тому немає можливості поспати хоча б годину-дві. Йдуть ближні бої. Ми навіть чуємо, як їхні командири віддають накази.
Вагнерівці наступають невеликими групами на наші позиції, ми їх знищуємо. У полі гори трупів, чути крики поранених, яких вони не забирають. Недавно відбулася ротація наших підрозділів через трасу, яка контролюється силами оборони ЗСУ. Ми продовжуємо утримувати Бахмут, боремося за кожен метр нашої землі та створюємо передумови для контрнаступу української армії.
” ”
–>
