Наприкінці жовтня два десятки наших комунальників побували на відбудові понівеченого російськими обстрілами Миколаєва.
Наших працівників відрядили відновлювати інфраструктуру міста на прохання міського голови Миколаєва Олександра Сєнкевича, йдеться у публікації ” ” від 10 жовтня, пише molbuk.ua
Відразу після його звернення влада Чернівців доручила керівникам комунальних підприємств сформувати команду добровольців. Зголосилася 21 людина.
Робота виявилася доволі напруженою, адже практично щодня там щось “прилітало”, розповідав у соцмережі начальник “Міськсвітла” Андрій Шалєєв, публікуючи фото понівеченого будинку з вибитими шибками:
“Результат сьогоднішнього прильоту… 15 будинків навколо одного. А таких “прильотів” сьогодні було чотири. І так майже щодня… Зранку було ще кілька гучних вибухів. Кляті рашисти розвалили школу. Дуже чітка робота комунальних служб під час ліквідації, чітка координація і взаємодія. Не вистачає робочих рук. Наші хлопці працюють майже без відпочинку”.
Наразі бригада вже повернулася додому. За роботу в Миколаєві людям виділять премії з фонду соціально-економічного розвитку Чернівецької громади.
“Ракета влучила у будівлю неподалік”
Про перебування у Миколаєві розповів ” ” працівник “МіськШЕП” Сергій Верніковський. 64-річний чоловік – родом із Сіверодонецька. Мав там свою фірму. Війна застала його в Одесі. Повертатися додому сенсу не було, адже місто обстрілювали. Тож вирішили їхати на батьківщину дружини Сергія Івановича – до Чернівців.
Тут чоловік не хотів сидіти склавши руки, адже треба за щось жити. Був готовий взятися за будь-яку роботу. Звернувся до центру зайнятості, де його скерували до МіськШЕПу. Тож із квітня працює асфальтобетонником. Дуже сумує за рідним містом і мріє, щоби Україна швидше перемогла, війна закінчилася і можна було їхати відновлювати Сіверодонецьк. Наразі ж вирішив взяти участь у відбудові Миколаєва, в якому бував багато разів.
“Коли запропонували їхати до Миколаєва, я відразу погодився, – розповідає Сергій Верніковський. – Розумів, що це необхідність, адже там не вистачає робочих рук. При цьому місто мужньо протистоїть ворогу. Завжди був переконаний, що Україна – це єдине. Сіверодонецьк, Чернівці, Миколаїв – усе це українські міста. І за всіх них болить. Я часто приїжджав до Миколаєва і пам’ятаю його мирним, затишним. А зараз боляче дивитися на ті розбиті будинки, готелі, школи…
Першої ночі, коли ми приїхали, нас поселили у дитячому садку. Тоді були два “прильоти”. Ми бачили яскраві спалахи, будівля аж здригалася. Вранці виявилося, що це трапилося за півтора кілометра від нас. Ракета влучила в державну будівлю, другий поверх був повністю розвалений. Нас “кинули” на прибирання. Уламки будівлі, кондиціонери, меблі – усе це дуже сумно було розбирати.
Наступного дня нас поділили на бригади. Кожна мала свою ділянку роботи. Одні зашивали плитами вікна у будинках, щоби їхні мешканці не змерзали з настанням холодів. Ми за допомогою підіймача обкладали мішками з піском восьмиметровий пам’ятник Небесній Сотні, щоби його не пошкодило. На це знадобилося чотири тисячі мішків. І ще багато чого робили”.
“Там постійно щось бабахкає”
Миколаївці були щиро вдячні бригаді з Чернівців.
“Люди були задоволені нашою роботою. Дякували, що ми приїхали і допомагаємо, як можемо”, – каже Сергій Іванович. – Миколаїв зараз має дуже гнітючий вигляд. Мало людей, машин на вулицях. Натомість їздить військова техніка, перевозять БТР-и.
Відчувається, що місто прифронтове. Залишилися переважно старші люди. Молоді практично не бачив. Дуже багато виїхало: хто – за кордон, хто – на захід України. Місцеві кажуть, що залишилася менш як третина населення. Ввечері вікна в будинках світяться лише де-не-де. Більшість магазинів, закладів харчування, салонів зачинена. Хотів підстригтися, проте не знайшов жодної перукарні – всі зачинені. Повне запустіння…”
Через це гостро відчувається різниця між Чернівцями та Миколаєвом.
“Тут – життя, рух, люди бігають, щось роблять. Там цього немає. Там постійно стріляють, падають ракети, всюди бабахкає. За десять днів нашого перебування в Миколаєві була лише одна спокійна ніч. А так зазвичай – по два, чотири, шість прильотів… Там небезпечно”, – каже.
Коментар:
Олександр Сєнкевич, міський голова Миколаєва:
“Нам не вистачає робочих рук”
“Дякуємо вам за допомогу. Ви самі бачите, що тут у нас відбувається. Ми маємо достатньо ремонтних матеріалів, а от робочих рук дуже не вистачає. У Миколаєві, крім чернівчан, працювали вже хлопці з Івано-Франківська, Одеси, Житомира. Планують приїхати з Рівного та інших міст. Усі допомагають”.
” ” у Facebook | Telegram | Viber |
–>
