Будинки сільського господарства на Буковині створювали у формі чотикутника.
Це залишок давньої замкнутості сільського двору, що творив колись суцільну господарську одиницю й одночасно – своєрідну оборонну систему, йдеться у книзі “Буковина: її минуле і сучасне” (Д. Квітковський, Т. Бриндзан, А. Жуковський).
Найкраще така побудова збереглася в гуцульській “гражді” – сільському дворі, що складається з хати та господарських будинків, обведених міцним дерев’яним плотом. Господарства на рівнині і на підгір’ї зберегли тільки певне упорядкування господарських будинків.
Приступаючи до будови хати, селяни дуже уважно вибирали місце. Воно мало бути сухе і придатне для викопання криниці-колодязя; повинне бути рівне, мати добрий грунт і лежати в захисті від північних вітрів. Якщо хтось змушений був будувати на похилому терені, наприклад, у горах, тоді спочатку він скопував та зрівнював похиле місце.
Головною частиною хата мала бути повернута на схід або південь. Іноді – на південний схід. Рідше – на південний захід, але ніколи – на північ.
Матеріали на будівництво хати селяни вибирали довго та уважно. Спочатку складали план будови.
А ось спосіб будівництва не однаковий у горах, на підгір’ї і на рівнині. У горах в якості матеріалу служили смерекові стовбури, розпиляні навпіл і поставлені “в зруб”. Порізане дерево, вигладжене геблем, ставили гладким боком всередину. Стіни зсередини мастили глиною, перемішаною із соломою, та білили. Ззовні хати небілені. Підлогу та стелю в таких хатах робили із товстих дощок.
На під підгір’ї теж будували хати у “зруб” із перерізаного дерева. Але траплялися й хати “у закид”, тобто, з дерев’яними підвалинами і сволоками, із дощаними стінами, обмащеними глиною та соломою та вигладженими глиною з піском та побіленими.
А на рівнині переважали хати, збудовані “в закид”, однак були і “турлучні”, тобто з глини, змішаної із соломи та хворостом. Такі на Кіцманщині називали “климпачі”. Хати покривали драницями, соломою, а також – бляхою.
Якщо порівняти тип хати в цілому, то гірські будинки мали всі прикмети гуцульських на Галичині та на Закарпатті, підгірські нагадували покутські будинки, а північно-буковинські – подільську.
