Здавна буковинці прикрашали свої оселі гіллям дерев і квітами, щоби захистити їх від злих духів.
Трійцю відзначають на 50-ий день після Великодня (звідси ще одна назва свята П’ятдесятниця).
Цього року вона припадає на неділю, 12 червня.
– Свята Трійця – одне з 12 найважливіших християнських свят. Вона стверджує триєдиність Всевишнього Бога: Бога Отця – творця Неба і Землі, Бога Сина – Господа нашого Ісуса Христа і Бога Духа Святого, – розповів настоятель храму Преподобної Параскеви Сербської отець Микола Семелюк. – Коли ми ставимо на себе хрест, то промовляємо: “Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа…”. Це свято вважають також днем народження церкви, адже тоді на апостолів зійшов Дух Святий, вони заговорили різними мовами й пішли до народів проповідувати вчення Христове.
– Ще з дохристиянських часів наші предки прикрашали своє житло зеленню, оскільки вважали, що вона захистить від злих духів, – каже етнограф Микола Шкрібляк. – На Зелені свята мав бути замайований кожен куточок подвір’я, стайні, обори, пасіка, ворота. Долівку в хаті встеляли чебрецем, полином, м’ятою, за ікони клали букети польових квітів, навіть попід стріху надворі застромлювали гілки. Наші предки вірили, що в цей день не можна купатися у річці чи ставку, бо русалки затягнуть на дно.
– Коли я була ще дитиною, то в суботу, напередодні Зелених свят, ми з сестрою робили букети для наших корів із гілок та квітів. Коли ввечері поверталися з пасовища, то брат прив’язував їх до рогів мотузкою,– пригадує 83-літня Орися Савіцька. – Біля воріт, замаєних липою, нас зустрічала мама, давала цукерки та гроші. А ще ми мали нарвати трави, щоби встелити нею долівку в хаті. Троїцьку зелень зберігали й використовували для приготування лікувального купелю для маленьких дітей. Цього дня також поминали померлих: справляли на могилах панахиди, давали бідним дарунки за упокій душі.
Трійця здавна вважалася дівочим святом. Цього дня дівчата ворожили на заміжжя: робили вінки з квітів та гілок і пускали їх на воду. Якщо вінок попливе – то дівчина скоро вийде заміж, якщо потоне – то довго ще дівуватиме. Жінки пекли коровай і роздавали його незаміжнім дівчатам. Ці шматочки потім додавали в тісто для весільного короваю. Вважали, що вони принесуть у нову сім’ю любов та добробут. Хоча на Трійцю не справляли весіль, зате можна було свататися. Старі люди казали: “Якщо посваталися на Трійцю, а одружилися на Покрову, то буде щаслива, міцна родина”.
Народні прикмети й повір’я на Трійцю
* Скатертину, якою застеляли святковий стіл на Трійцю, не прали, а дбайливо зберігали і нікому не показували. Люди вірили, що така скатертина здатна залучити багатих кандидатів у наречені для дочки, а також гарних і працьовитих кандидаток у дружини для сина.
* Роса, що випала на Трійцю, вважається дуже корисною для здоров’я. Дівчатам радили нею вмиватися, щоби зберегти молодість і красу.
* У це свято не слід проявляти негативні емоції: ображатися, лаятися, з’ясовувати стосунки або бажати комусь поганого.
* Коли зірки сходили на небо, господині виносили на вулицю чи ставили біля відкритого вікна різну випічку. Бублики, булки, коржі, печиво – усе це було частуванням для померлих родичів.
* Якщо на Зелені свята падає дрібний дощ, а потім світить сонце, то слід очікувати багатого врожаю зернових, ягід та грибів.
*Якщо цього дня потрапиш під дощ – твої мрії здійсняться. А якщо ще побачиш веселку, то будеш здоровим і багатим.
*Якщо на Трійцю спекотно – все літо буде посушливим.
До теми
Заради традицій не варто нищити природу
Намагаючись прикрасити помешкання на Трійцю, чернівчани щороку обламують сотні дерев у парках і на околицях. Особливо дістається липам.
Дехто виправдовується, мовляв, така народна традиція. Після свят біля контейнерів валяються купи засохлого гілля.
– Я не радила б людям ламати гілки дерев, які ростуть на території міста, особливо на вулицях, і приносити їх додому. Вони дуже забруднені викидами транспорту, тому можуть завдати шкоди здоров’ю, – каже Алла Хомутовська, інженерка садово-паркового господарства міського тресту зеленого господарства. – Гілки потрібно брати у лісі, при цьому обережно зрізати їх ножем. Однієї-двох буде цілком достатньо для оселі. Не варто брати їх оберемками, а коли засохнуть – викидати на смітник. Краще використати для прикрашання житла трави й польові квіти, хоча теж у невеликій кількості. Якщо під час ламання гілок липи пошкодити 30 відсотків кори, дерево засохне. Щоби виросло нове, потрібні роки. Це саме стосується й інших дерев.
Священники також наголошують на тому, що на Святу Трійцю заради традицій не варто нищити природу.
– Із давніх-давен збереглася традиція наводити до свят порядок в оселях, прикрашати їх зеленню. Для цього достатньо навіть кілька листочків або квіточок, пучечок трави. Заради одного дня завдавати шкоди довкіллю не варто, – вважає отець Микола Семелюк. – Зелені свята існують не для того, щоби наламати гілок із дерев, нарвати трави та квітів, прикрасити своє помешкання і сісти за святковий стіл пригощатися. Це насамперед молитва, сповідь, покаяння, тому треба йти до церкви.
” ”
–>
