Зустрілися якось в одному купе три літніх євреї, що живуть в різних містечках. Слово за слово, зайшла у них розмова про рабинів з місцевих синагог. Один з євреїв, гордовито дивлячись на попутників:
– Якось раз до нас у Бердичів приїхав сам Лучано Паваротті. Глядачі покірно чекали, коли ж почнеться концерт, але великий співак все мовчав і мовчав. І тільки коли наш рабин зайшов в зал і сів на своє місце, Паваротті вклонився Йому і заспівав!
– Ха, дурниця яка! Ось коли була війна і в одному місці зібралися представники всіх світових релігій, щоб прочитати молитви і допомогти народу, то ніхто і слова не зронив, поки наш ребе не увійшов в зал!
– Тю! — сказав третій єврей. — Слухайте сюди. Пару днів тому наш рабин поїхав до Італії і опинився у Ватикані. Коли Папа Римський вийшов на головну площу, наш рабин опинився попереду нього, а тут повз них якраз проїжджав самий що ні на є справжній італійський президент. Так Цей президент угледів нашого рабина і запитав у свого помічника: “а що це за людина стоїть позаду ребе з Одеси?”
” ”
