Чернівчанка Олександра Жилюк натрапила у магазинах міста на продукцію з незвичаним датуванням. Зокрема, на сиркову масу, на упаковці якої зазначена дата випуску 24 квітня 2022 року.
Про це чернівчанка написала на своїй фб-сторінці 20 квітня, пише molbuk.ua
“А я знайшла сирки з майбутнього…” – жартує Олександра.
Кінцева дата споживання продукту – 1 травня 2022 року.
Кореспондентці molbuk.ua чернівчанка розповіла, що на таку продукцію натрапила у супермаркеті у центрі міста. Також, за її словами, такі ж сирочки вона бачила у магазинах популярної мережі і навіть придбала один із них, не помітивши казусу.
“У магазині популярної мережі мені сказали, що це вся партія така, причому вже друга. Мовляв, вони це бачили, але що вдіють. Пояснили, що це, вочевидь, щось переплутали на виробництві. У супермаркеті ж, коли я показала продукцію, мені сказали, що не бачили цього, бо лише сьогодні завезли, і порадили телефонувати на “гарячу лінію”, – розповідає Олександра.
Сирок, який жінка придбала, не помітивши дивної дати, вона ще не куштувала. Чи варто – Олександра вже не впевнена.
“Я хотіла свіжий купити, але ще такого свіжого ніколи не брала. Пахне ніби нормально, але без термічної обробки їсти нікому не дам”, – додає.
Жінка припускає, що це може бути як помилка на виробництві, так і те, що на стару партію “б’ють” свіжу дату.
Виробник – ТзОВ ВІДДІ, Київ. Замовник – ТзОВ “Фреш груп”, Чернівці.
У коментарях дописувачі зауважують, що це зазначена дата, до якої вжити продукт.
“Одні виробники пишуть, коли виготовлено. А інші пишуть, до якої дати вжити”, – пояснюють.
“Рекомендовано вжити до 24/04, Кінцевий термін реалізації 01/05”, – пояснюють.
“Тобто рекомендовано допродати після закінчення рекомендованого терміну? Щось забагато часу з 24.04 до 01.05”, – дивується жінка.
“Два температурних режими. Якщо продукт зберігається при температурі +2…+6 його потрібно вжити до 24/04, якщо 0…+4, то до 01/05”, – зауважують у коментарях.
Можливо, продукт датований відповідно до закону, який набув чинності 6 серпня 2019 року “Про інформацію для споживачів харчових продуктів”, який встановлює загальні принципи та вимоги щодо інформації про харчові продукти, зокрема, стосовно їх маркування, а також обов’язки операторів ринку стосовно доведення цих даних до споживачів.
Статтею 18 Закону надаються роз’яснення, яким чином мінімальний термін придатності (“краще спожити до…”, “краще спожити до кінця…”) зазначається і у чому його відмінність від дати “вжити до”.
Основна ідея такого підходу полягає в тому, що на ринку існують швидкопсувні та більш небезпечні з точки зору мікробіології продукти, для яких має бути зазначена дата “вжити до”. Така позначка інформуватиме про те, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним (наприклад, сире або охолоджене м`ясо, сира риба, яйця).
Водночас, є ряд продуктів, які, за дотримання встановлених умов зберігання залишаються безпечними протягом певного часу після закінчення мінімального терміну придатності, прописаного у маркуванні (наприклад, цукор, кава тощо).
Для таких продуктів буде вказана дата завершення мінімального терміну придатності, що позначатиметься фразами “краще спожити до…”, “краще спожити до кінця…”. Важливо: як після закінчення терміну “вжити до…” так і термінів “краще спожити до…”, “краще спожити до кінця…” продукти мають бути вилучені з реалізації.
Якщо ж звернутися до редакції закону, він визначає, що:
Мінімальний термін придатності харчового продукту – дата, до настання якої характеристики харчового продукту залишаються незмінними у межах, визначених оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про такий харчовий продукт, за умови його зберігання відповідно до вимог, встановлених таким оператором ринку.
Дата “вжити до” – граничний термін (календарна дата) споживання харчових продуктів, які через свої мікробіологічні властивості є швидкопсувними, визначена оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про харчовий продукт, після спливу якої харчовий продукт може вважатися небезпечним для здоров’я людини. Законом визначено основні вимоги до інформації про харчові продукти, що надаються у добровільному порядку, зокрема, закріплено визначення “натуральних” молочних продуктів.
Кореспондентка molbuk.ua звернулася до управління Держпродспоживслужби у Чернівецькій області за роз’ясненням.
” ”
–>
