До редакції ” ” надійшов анонімний лист, у якому мати учня однієї зі шкіл міста скаржилася на побори у закладі освіти.
Про це йдеться у публікації ” ” за 2-8 вересня, пише molbuk.ua
“Пише вам мати дитини, що навчається у 2 класі однієї зі шкіл міста. Щоправда, через те, що нижче написано, ми плануємо змінити школу, що вже й зробили багато батьків з нашого класу. Я ще розумію збір коштів на ремонт – у бюджеті ніколи не було грошей на ремонти в школах, на парти і т.д. І батьки завжди це робили. Адже це для дітей, щоби вони навчалися в охайних класах за гарними партами, в їдальнях, що відповідають нормам санітарії.
Але, з іншого боку, куди йдуть кошти, що збираються на постійній основі “на школу”? Якщо навіть хтось і знайде інформацію про те, які кошти виділялися навчальним закладам з бюджету на ті чи інші цілі, то куди пішли шкільні гроші, які збиралися неофіційно без обліку (здавалися секретарю), ніхто не знає. У крайньому разі, на сайті нашого закладу я такого не знайшла. Беручи до уваги те, що у нашій школі навчається близько тисячі дітей, суми там величезні. На що їх витрачають?
Але останньою краплею стало збирання коштів на “ноутбук для класу”. Не зрозуміло, від кого надійшла ця “пропозиція”. Швидше за все, ініціатива надійшла від класного керівника. Виникає запитання – що означає “робота в класі”? То це кожному вчителю потрібно
купувати ноутбук?
До речі, прочитала нещодавно у новинах, що Міністерство освіти запланувало купити цього року 60 тисяч ноутбуків для
вчителів. Розподіл буде відбуватися за кількістю вчителів і вже наявних ноутбуків. Інше запитання, чи адміністрація закладу про це знає і надала відповідну заявку. А тепер уявіть ситуацію, якщо таки школа отримає ноутбуки, то тоді що – або наша класна не буде в списках, бо їй вже клас купив, або таки отримає ноутбук. Що тоді з попереднім – забере додому, чи батьківський комітет його продасть за пів ціни?”
“Збір коштів може бути лише добровільним”
Кореспонентка ” ” звернулися до керівниці міського управління освіти Ірини Ткачук, щоби вона прокоментувала лист.
За словами головної освітянки міста, лист раніше надійшов і в управління освіти. З його авторкою там уже спілкувалися особисто і відреагували на звернення.
“Найбільше авторку листа зачепив збір коштів на ноутбук. Стосовно цього, ми вже з’ясували ситуацію. Поспілкувалися з директором закладу, який провів серйозну розмову з класним керівником цього класу. Будь-які збори на ноутбук припинили. При перерозподілі за державною ініціативою “Ноутбук кожному вчителю” директор обіцяв, що техніка першочергово піде саме до цього класу”, – розповіла посадовиця.
Вона додала, що вчитель чи адміністрація школи в жодному разі не має права вимагати оплатити ремонт у класі, купити педагогу ноутбук тощо. І підтвердила, що справді є відповідна субвенція з державного бюджету щодо закупівлі ноутбуків вчителям.
“Департамент освіти та науки ОДА збирав дані щодо відсотка покриття педагогічного персоналу засобами комп’ютерної техніки. У межах цієї програми на школи міста передбачили понад 200 комп’ютерів. Цього, звичайно, буде недостатньо. З іншого боку, під час збору даних виявилося, що техніки у закладах освіти трохи більше, ніж гадали. Тому що справді дуже багато закуповували попередніми роками батьки, особливо після того, як почалася дистанційна форма навчання.
Що ж до поборів, то управління освіти на такі випадки реагує, запевняє І. Ткачук.
“До закладів освіти були надіслані листи з нагадуванням про неприпустимість вимагання, насильного збору коштів. Є наказ, який врегульовує і забороняє будь-які інші форми збору коштів, крім добровільних. У випадку, якщо людина вважає непотрібним здавати кошти, недопустимі будь-які негативні наслідки для неї чи її дитини на зразок тиску чи цькування”,– наголошує чиновниця.
Школа задля покращення свого освітнього середовища може брати участь у грантових проєктах, створювати фонди для пожертв.
“Інша форма збору коштів у школах – це та, що здійснюється безпосередньо батьківськими комітетами. Тут ініціатива йде від батьків. Вони визначають першочергові чи додаткові потреби класу. Та в будь-якому випадку, усі ці збори повинні відбуватися лише добровільно”, – нагадує Ірина Ткачук.
“Звертайтеся відкрито”
Тим батькам, які відчувають, що на них тиснуть щодо збору грошей, чиновниця радить звертатися відкрито – насамперед до правоохоронців або в управління освіти.
“Ви ж розумієте, що анонімні звернення розглядатися не можуть. Уявіть, нам надійшла анонімна скарга на той чи інший заклад, ми, умовно,телефонуємо директорові і запитуємо: “Був такий факт?” Директор заперечує, мовляв, не було. А ми навіть не можемо вислухати іншу сторону, тому що її, як такої, немає. І службове розслідування немає підстави розпочати, якщо немає підпису автора звернення. Або, до прикладу, людина може звести наклеп на якогось вчителя тільки тому, що він їй не подобається. А у відповідь прийде відкрите чи анонімне звернення за підписом половини батьків класу, які будуть стверджувати, що вчитель прекрасний. І що тоді? Якщо ж скарга надійшла від конкретного заявника, ми можемо більш відкрито діяти: проводити службові розслідування, залучати до розслідування правоохоронні органи.
Тому треба брати на себе відповідальність і скаржитися відкрито. Тільки тоді можна буде щось змінити у освітній системі”, – переконана Ірина Ткачук.
Раніше на своїй фб-сторінці посадовиця опублікувала адресу електронної скриньки, створеної спеціально для звернень чернівчан щодо ситуацій в освіті.
“Знаю, що в системі освіти часто виникають непорозуміння між різними суб’єктами. Саме тому створила приватну поштову скриньку, на яку можете мені написати, щоби поділитися власними думками та переживаннями.
Отже, якщо ви є учнем/ученицею, батьками здобувача/здобувачки освіти, працівником освіти чи просто небайдужі до її розвитку в місті, хочете повідомити про порушення ваших прав чи несправедливість, з якими зіткнулися, пишіть на osvita.pidtrymka@gmail.com
Я обов’язково особисто вивчу кожне ваше повідомлення! Доступ до скриньки є тільки в мене, ваші імена не будуть афішуватися!”, – пообіцяла Ірина Ткачук.
Ми опублікували запитання у соцмережах щодо того, чи стикалися чернівчани з поборами у школах.
Ось що пишуть користувачі:
*”Діти ще не пішли до школи, і то не факт, що навчання буде очним, а вже “деруть” на повну: то ремонт, то подарунок”.
*”Часто ініціаторами є надто “активні” батьки, які за рахунок інших батьків класу “вислуговуються” перед вчителем з надією на краще ставлення до своїх дітей”.
*”Кожного семестру по 500-2000 гривень. То на ремонт, то на вікна, то на вбиральню, і так 11 років. Внаслідок – поставили лише вікна, і то вже тоді, коли я закінчив школу. Усі батьки здавали гроші. Якщо хтось із батьків бунтував, то потім у дитини не було гарних оцінок, незважаючи на те, як вона навчалася.
*”Моя дитина ще не пішла до першого класу, а більше 4000 гривень уже віддали в школу. Трохи з цих грошей уже заплановані на найближчі свята. I нічого, що школи в нас державні, подарунки, хабарі під забороною! Але ж усі так роблять, всі дають, ми ж не інакші. Та в цьому більше винні батьки, вчителі не скажуть здавати на щось. Батьківський комітет все зробить за них”.
*”Збирають на привітання з 1 вересня, також – на день вчителя. У класі завжди є батьки, які “за” та “проти”, але ті, хто проти, зазвичай мовчать…”
*”Безкоштовна освіта – вона як безкоштовна медицина. Надто дорого обходиться!”.
” ”
