У Чернівецькому катедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ відкрили виставку парафіяльних книг.
Тут представлені книги реєстрації таїнств хрещення, миропомазання та вінчання, починаючи від 1854 року і по сьогодення, пише molbuk.ua
Із благословення єпископа Чернівецького кир Йосафата Мощича вперше з архівних фондів катедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ представили для загального огляду парафіяльні (так звані метричні) книги. Можна побачити також давні фото, церковну печатку. Виставка відбулася в рамках завершення святкування 200-літнього ювілею собору.
“Знайшла запис про вінчання сина”
Найдавніша книга хрещення та миропомазання датується 1854-1874 роками. Записи велися латинською мовою. Є книги 1909-1917, 1917-1927 років. Із них можна дізнатися все про парафіян церкви: де і коли вони народилися, де проживали, їхню родину. Можна знайти відомості про відомих чернівчан. А в книзі вінчання останній запис зроблено 22 березня 1944 року, далі – чисті листки. Через сім днів у Чернівці прийшла окупаційна радянська влада. Греко-католицька церква пішла у підпілля, собор зачинили. І лише у 1990-х роках прийшло відродження Успенської парафії , знову почали вести метричні книги про хрещення та вінчання парафіян. Вони теж представлені на виставці.
– Я знайшла запис про вінчання мого сина у 2007 році, – тішиться одна з прихожанок собору. – Мої батьки в радянські часи ходили підпільно до греко-католицької церкви, яка була заборонена. Мене вінчав священник, який повернувся із заслання. Це було дуже таємно – вночі. Потім ми хрестили наших синів у греко-католицькій церкві, тут вони вінчалися.
Пані Ольга показує в метричній книзі запис про вінчання свого сина Ігоря. “Він був хрещений вдома у греко-католицького священника за зачиненими вікнами, щоби ніхто не бачив. Це були дуже важкі часи для нашої церкви, –каже жінка. – Наша родина споконвіків була греко-католиками. Навіть у радянські часи ми одружувалися та хрестили підпільно своїх дітей. Мій внук теж хрещений у греко-католицькій церкві”.
Хочуть створити музей
Владика Йосафат наголосив на історичному значенні представлених метрик:
“Ці книги засвідчують той історичний факт, що 200 років тому в Чернівцях проживали греко-католики, котрі передавали дар віри, охрещували своїх дітей, творили сім’ї у таїнстві вінчання. Вони мирно співіснували з іншими конфесіями та релігіями, робили свій внесок у розвиток української культури, освіти. Для нашого покоління це є викликом, аби ми зуміли зберегти і передати дар віри нашим нащадкам. Будемо шукати всі можливості, щоби повернути інші парафіяльні книги, які зберігаються в Румунії”.
Отець Валерій Сиротюк, голова Комісії сакрального мистецтва Чернівецької єпархії, адміністратор катедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ, розповів про походження та значення архівних книг: “Метричні книги – дзеркало життя парафії. Це не просто записи, цифри. Це відбиток життя окремих людей, родин, з їхніми радощами та печалями. Вони народжувалися, вінчалися, сповідалися. І всі ці події відображені у метричних книгах. За їх ведення та зберігання відповідав парох. За сприяння греко-католицьких священників ці метричні книги були передані з румунських архівів нашій Успенській парафії. Їх прийняв тодішній парох отець Михайло Косило. Ми тішимося, що можемо засвідчити свою 200-літню історію і маємо що залишити для своєї церковної спільноти. Ці книги мають цінність як духовну, так і матеріальну для істориків та науковців. А ще вони можуть зацікавити мовників, бо записи велися латинською, румунською та українською мовами”.
У катедральному соборі хочуть створити музей Чернівецької парафії УГКЦ.
Тому священники просять людей повернути церковні речі, які, можливо, зберігаються у них вдома.
– До мене вже звернувся один чоловік, у якого вдома виявилися метричні книги тодішнього Успенського храму, – каже отець Валерій Сиротюк. – У період підпілля, коли храми закривали, свідомі вірні ховали церковне майно вдома на горищах, у схронах. Це могли бути чаші, ризи, кадило, метричні книги. Багато чого повернули. Проте бувало і так, що батьки повмирали, а діти думають, що це їхня власність. Такі речі варто повертати до храму, адже це є історична спадщина церкви.
Ознайомитися з парафіяльними книгами можна у кафедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ, що на вулиці Руській, до третього вересня.
” ”
