Лісівники Путильщини вирощують сіянці із закритою кореневою системою. У лісгоспі звели теплицю площею 30 соток.
Про це йдеться у публікації газети “Молодий буковинець”.
Путильський держлісгосп взявся за нову, але цікаву справу: тут вирішили вирощувати садивний матеріал основних лісоутворюючих культур, як і декоративних. Для цього звели теплицю площею 0,3 гектара. Основним способом розмноження рослин є живцювання. Для доброго укорінення живців потрібно створити сприятливі умови. Тому й змонтували теплицю.
Раніше воду для поливу носили відрами
– Ми робимо впевнені кроки у вирощуванні молодих лісів,– каже Василь Гончар, начальник обласного управління лісового господарства. – Для цього будуємо сучасні тепличні комплекси. Такі вже функціонують у Сокирянському й Чернівецькому держлісгоспах, а тепер буде і на Путильщині. Як бачите, нині й у горах можна вирощувати різні види дерев із закритою кореневою системою, тобто в горщиках. Головна перевага цього нововведення в тому, що тепер висаджування лісових культур можна здійснювати й влітку.
Для облаштування теплиці з системою зрошування, освітлення та обігріву підприємство виділило понад 700 тисяч гривень власних коштів. Доглядають за культурами дві працівниці.
– Після теплиці через два роки рослини можна висаджувати на гірських ділянках, – розповідає Наталія Пелепко, майстер лісових культур Яблуницького лісництва, яка десять років доглядає в розсаднику за лісовими культурами. – Також можна озеленювати вулиці чи присадибні ділянки. Тепер працювати легше, адже діє система поливу, а раніше воду доводилося носити відрами. Живці пустили корінці, вже з’явилися молоді пагінці.
Облаштували відпочинкову зону біля “Гірського ока”
Дбає лісгосп і про місця відпочинку. Підприємство значні кошти вклало цього року в будівництво рекреаційної території в урочищі “Гірське око”. Тут знаходиться відоме на Буковині озеро, біля якого лісівники побудували нову колибу, альтанку, мангал, автостоянку, відновили чуркало з джерельною водою, облаштували місце для складування сміття. У вихідні дні сюди приходять десятки туристів.
– Витрати на облаштування цієї відпочинкової зони становлять майже 160 тисяч гривень, – ділиться Василь Слижук, директор Путильського держлісгоспу. – Щоби туристи могли сюди добратися, відремонтували під’їзну дорогу вартістю майже 140 тисяч гривень.
З цікавістю оглянули керівники лісгоспів краю, які переймали передовий досвід путильчан, й відому базу відпочинку в урочищі “Лопушна” Яблуницького лісництва на крайній точці лісгоспу. Цього року тут подбали про сучасну систему опалення. Для туристів є гарні кімнати відпочинку, кухня, сауна, дитячий ігровий та спортивний майданчики, альтанки.
Також відвідали Селятинське лісництво, в якому функціонує еколого-просвітницький центр. Біля його витоків стояв лісничий Іван Юрнюк, а нині цю важливу справу продовжує його син Дмитро.
– Сюди приходять на екскурсії й діти, й дорослі, щоб побачити бурих ведмедів, диких кабанів, кіз, борсуків, оленів, павичів, каже лісничий. – Звірі та птахи утримуються в чистоті, годівля збалансована. Готуємося й до зимового періоду: засіяли поля вівсом, запасаємо сіно та кукурудзу, облаштовуємо солонці. Для того, щоб у морозну пору звірі мали що їсти.
До кінця року лісівники планують реставрувати й приміщення Путильського лісництва. За словами Василя Слижука, для цього передбачено 750 тисяч гривень. Успішно колектив справляється й з виробничими завданнями. Про це свідчить рівень зарплати: якщо в першому півріччі вона становила 10 тисяч гривень, то нині – 12 тисяч гривень. а торік середня зарплата сягала семи тисяч.
– Наша мета – ведення лісового господарства максимально наближеного до природи лісівництва, – каже Василь Гончар.– Використання вибіркових і поступових рубок лісу з удосконаленими технологіями лісозаготівель сприяє формуванню природних лісових насаджень, підвищенню їхньої біологічної стійкості. Це забезпечує безперервне лісокористування, а також перехід в управлінні лісами на засади сталого розвитку. Для цього у нас створена та працює наукова рада. Ще одним кроком на шляху такого розвитку стане будівництво вольєра на площі 60 гектарів у Берегометському лісництві.
” ”
