Заступника мера Чернівців Ігоря Крохмаля, напевне, було найважче і найдовше “спіймати”, щоб він знайшов час на розлоге інтерв”ю. Його практично неможливо виловити у своєму робочому кабінеті у Ратуші. Увесь час на об”єктах, на нарадах чи у відрядженні… Однак, перед самою кількаденною відпусткою редакції БукІнфо все ж пощастило – таки “виловли” і грунтовно поспілкувались про міську господарку – все те, що лежить у компетенції Ігоря Драгушевича. Про політику (без якої не обійтись), економіку, поточний стан справ та перспективи у роботі та підходах нової команди Романа Клічука у міській раді читайте у нашому інтерв”ю.
Пане Ігоре, почнемо “здалеку”. Чому вирішили піти в чернівецьку політику? До цього був досвід на іншому рівні – Глибоцька райрада. Це Ваше бажання самостійно рухатися вперед чи Вас хтось переконав це зробити?
Це було моє особисте бажання. Я в політиці досить тривалий час. Зокрема, я був депутатом Глибоцької районної ради три скликання. Починаючи з президентської кампанії пана Зеленського, я брав участь в організації виборів на 203 окрузі. Також активно працював на парламентських виборах в команді «Слуги народу», був керівником штабу народного депутата України Георгія Мазурашу. Тому з політикою на “ти” і, звичайно, я хотів розвиватися, просуватися у цьому напрямку.
Ваше призначення четвертим за ліком заступником міського голови для багатьох стало несподіванкою. Кажуть, що це стало можливим у результаті домовленостей між командою Клічука і командою “Слуги народу”, фракцію якої привів у Ратушу Валерій Другановський. Правда це чи ні?
Як я вже зазначав, з Віталієм Другановським я працював і на президентських перегонах, і на парламентських. В одній команді ми досягли багато гарних позитивних результатів. Чи була в нього домовленість з Романом Клічуком мені, звичайно, невідомо. Мені запропонував посаду заступника міського голови саме Роман Васильович. Мотивували це тим, що досить серйозні і великі навантаження. Тому виділили такий напрямок роботи, яким я саме зараз займаюсь – це транспорт та поводження з побутовими відходами. Це стратегічні напрямками, тому було прийнято таке управлінське рішення.
Це Вам Роман Васильович безпосередньо запропонував чи у Вас була своя ініціатива?
Це рішення приймалось командно, обговорювалось на нараді із заступниками, секретарем міської ради, де були розподілені ці напрямки.
З Віталієм Другановським у Вас вже достатньо довгий спільний політичний шлях. А з Романом Клічуком Ви були до цього знайомі? Як так сталось, що ви в одній команді і де пересіклися ваші шляхи? І взагалі, ви індивідуал чи командний гравець?
Ми досить тривалий час були знайомі, але в нас не було якихось дружніх чи близьких стосунків. По роботі також ми не перетинались – я служив в податкових органах, але в місті не працював. Тобто були просто знайомі. Крім цього мені подобався проект «Єдина Альтернатива», який він в тому числі очолював. А наша політична робота передбачає комунікацію, тож ми пересікалися і обговорювали дуже багато різних проектів, які Роман Васильович хоче втілити в місті. Мені подобались ці всі проекти, тому й разом працюємо.
Що з вашим ТОВ зараз? Розкажіть про свій минулий бізнес.
У 2012 році я залишив службу в податкових органах. Після того певний час працював юрисконсультом, далі зареєстрував підприємство ТОВ «Екобуд Сервіс». Ми розпочинали аграрний бізнес – я і ще декілька компаньйонів. Але в зв’язку з тим, що розпочалась війна з Росією, ми фактично зупинились. Наша продукція, а це переважно ягоди, збувалась в тому числі і на російську територію. Це також спонукало мене шукати інші шляхи в житті і таким чином опинився в політиці.
Ви часто пишете про викриття корупції новою міською владою у своїх попередників. А як налагоджений механізм запобігання у самій раді, виконавчих органах? Чи приділяє керівництво цьому увагу? Бо, складається враження, що часто боряться уже з наслідками.
Дуже важливе питання. Я, так само як і мої колеги, коли прийшли працювати в раду, побачили, що тут фактично відсутня функція контролю, в тому числі, що стосується корупційних ризиків. Ми розуміли, що це не дасть змоги ефективно працювати, адже кожен чиновник має розуміти, що за якісь негативні дії можуть наступити наслідки. Коли немає контролю, відповідно наслідки не наступають. Хоча в міські раді є посада уповноваженого по боротьбі з корупцією, але вона рахувалась номінально, а фактично діяльності не було. Також інші контролюючі підрозділи такі як, до прикладу, відділ контрольно-перевірочної роботи, який міг би виявляти правопорушення і запобігати корупційним діянням, також чомусь був переведений в департамент житлово-комунального господарства і позбавлений своїх функцій. Тому в мене склалось враження, що в міській раді ця функція була умисно відсутня.
Перше, що ми зробили, це повернули необхідні функції ревізійному підрозділу (відділ контрольно-перевірочної роботи – ред). Загалом це питання на контролі у міського голови, він розуміє важливість цієї справи. Тому в найближчий час в нас буде призначена уповноважена особа по боротьбі з корупцією і ця функція відновиться в повній мірі.
А хто має виявляти та зупиняти корупційні діяння?
Окрім відділу, про який ми говоримо, я також вважаю, що це також робота і заступників міського голови, керівників підрозділів. Бо коли ми під час конкурсу працюємо з людиною, яка йде до нас на роботу, ми обов’язково одне із питань задаємо по законодавству із запобігання корупції. Люди його вчать, але в процесі роботи забувають. Потрібно періодично опрацьовувати такі речі і працівники повинні розуміти, що будь-які дії, які не відповідають тому чи іншому нормативному акту, можуть трактуватись як корупційні. Й інколи це може призвести до серйозних наслідків. І це також наша робота на упередження.
Внизу є скринька для повідомлень. Туди потрапляють якісь записки?
Можливо і потрапляють, зараз не можу на це питання відповісти. Але за останні півроку не можу сказати, щоб хтось вказав на якийсь конкретний факт і він би розглядався. Ми із заступниками міського голови намагаємось у своїх публікаціях вказувати свої номери телефонів і спонукати громадян звертатись в разі наявності якихось відомостей стосовно посадових осіб, які, на їх думку, вчиняють протиправно.
Були якісь дзвінки?
Декілька було, які не знайшли підтвердження. Але це позитивний сигнал, що ми робимо правильно.
А чи повідомляють про корупційні діяння колеги? Тобто в середині виконавчих органів.
В мене такого випадку не було. Ми розуміємо, що міська рада це великий орган, і, звичайно, такий елемент може мати місце.
Ви на своїй сторінці у Фейсбуці писали про роботу щодо відведення земельної ділянки площею 16,5 га, яка знаходиться у власності Чагорської ТГ і її передачу у користування МКП «Міжнародний аеропорт Чернівці». То що, місто отримає землю? На яких умовах?
Фактично ми зіткнулись з цією проблемою, коли почали працювати над змінами до кошторисно-проектної документації в частині ціни, опісля того як президент і уряд оголосили про виділення коштів на реконструкцію. Ми одразу зрозуміли, що кошти не можуть виділятись на реконструкцію злітної смуги, якщо земельна ділянка не належить місту. Відтак провели кропітку роботу, підняли всю документацію, всі переписки, які велись до цього часу. Насправді проблема не була надто серйозна, просто нікому не було діла визначити чия це земельна ділянка.
Нами було направлено запити до облдержадміністрації, Держгеокадастру, Чагорської сільської ради і було встановлено, що це землі за межами населеного пункту села Чагор. Відповідно – це юрисдикція Чернівецької ОДА. Тому ми звернулись до них щодо погодження відводу цієї земельної ділянки, отримали дозвіл і дуже швидко спрацювали, щоб отримати проект відводу. В результаті ця земельна ділянка буде в межах міста. Процес вже завершено і на кадастровій карті можна побачити, що це вже власність Чернівецької міської територіальної громади.
Не досить і складним виявився процес. Бо раніше в публічному просторі повідомлялось і про бажання Чагорської громади мати зиск з цієї ділянки. Яка була реакція з їхнього боку?
Виявилось, що ця ділянка в обласному підпорядкуванні. Позиція керівництва Чагорської громади досить зрозуміла – вони хотіли мати додаткові надходження в бюджет за оренду земельної ділянки. Але ми все визначили в межах закону.
Розкажіть детальніше про економію 600 тис. грн бюджетних коштів в місяць після оптимізації штатного розпису МКП «Міжнародний аеропорт Чернівці».
Коли ми призначили нового керівника, то виявили, що підприємство, звичайно, збиткове через деякі об’єктивні і не дуже об’єктивні обставинам. Міський голова прийняв рішення запросити експерта – це колишній керівник аеропорту «Жуляни» в Києві. Він прибув до нас і провів певну інспекцію. Разом з ним ми проаналізували стан справ на летовищі і одне з питань, яке виникло – це штатна чисельність працівників, які мають обслуговувати наш аеропорт. Відповідно до всіх вимог законодавства, бо саме цей вид діяльності регламентується деякими нормативними актами, і для ефективного обслуговування аеропорту, вистачало б 100-120 працівників. А ми мали 206 посад. Близько 70 посад не були зайняті. Але наказами на них були покладені обов’язки людей, які працювали. Тому фонд оплати праці збільшувався в рази.
Ми розуміли, що це певного роду схема, для того, щоб збільшувати собі заробітні плати. Але в умовах, коли аеропорт не працює, коли діють карантинні обмеження, це все лягало на плечі міського бюджету і громадян. Ми привели у відповідність штат, в основному це були не люди, а саме посади. Відповідно економія лишень по фонду оплати праці складає близько 600 тис. грн в місяць. Такі дії абсолютно не погіршили роботу аеропорту. Навпаки, в нас знову літають літаки і наразі ми маємо 140 працівників.
Зараз очікуємо на перший транш коштів, які виділили для реконструкції злітної смуги, тож маємо надію, що кількість рейсів буде збільшуватись по завершенню робіт. Відповідно і штат ми зможемо тоді утримати в такій кількості.
Тобто реконструкція таки відбудеться. А «Боїнги» залітають? Бо мер міста нещодавно заявляв, що скоро будуть літати «Боїнги» з Чернівців.
Звичайно. Після реконструкції злітної смуги посадку зможе здійснити літак будь-якого класу. Ми маємо три черги реконструкції летовища: 1) злітна смуга; 2) будівництво перону; 3) подовження злітної смуги на ще близько 250 метрів. Останнє дасть змогу фактично зняти питання щодо посадки літаків будь-якого класу. В цілому вартість цього проекту більше 600 млн грн. Це є кошти уряду. На разі маємо підтвердження виділення перших 100 млн грн.
А які терміни виконання?
Кожен етап має свої строки до виконання, але загальні зараз не можу сказати. Тендер на виконання був оголошений Управлінням капітального будівництва Чернівецької ОДА, воно є замовником робіт, адже кошти державні, а не місцевого самоврядування. Міська рада проголосувала рішення передати їм проектно-кошторисну документацію для виконання робіт. Тендерна процедура відбувається на майданчику Прозорро, де все відкрито і можна прослідкувати як обиратиметься виконавець.
Стосовно аеропорту, то можна сказати, що було певне загострення у відносинах між міською та обласною владою. Згадується як пан Осачук, керівник ОДА, записав відео-звернення, де зазначив, що в них все вже готово, а міська рада пригальмовує, тому треба краще працювати. Як вийшли з цієї ситуації?
Пан Осачук записав відео, де повідомив, що кошти на аеропорт виділені з держбюджету і він закликав міську раду якнайшвидше вирішити питання з документацією. Адже виготовлена вона була в 2018 році і потрібно було вносити зміни, а це досить складні процеси. Крім цього треба було владнати земельні питання, про які вже говорили, інші супутні питання. Тож міська рада дуже швидко спрацювала і оперативно виконала все необхідне. Окрім згаданих питань міська рада виділила 1,5 млн грн для добудови огорожі, тому що аеропорт має сертифікат з безпеки, відповідно без огорожі міг його втратити. Тож ми дуже швидко все вирішили і далі вже ми чекали, коли уряд виділить кошти.
Поговоримо про так звану системи обліку та контролю на комунальних підприємствах. У вашій сфері – МКП “Чернівціспецкомунтранс”. Як відбувається в’їзду на полігон твердих побутових відходів у Чорнівці? Була мова про пластикові картки-ідентифікатори, запустили цю систему?
КП «Чернівціспецкомунтранс» заробляє гроші, виконуючи функцію захоронення твердих побутових відходів. За кожен кубічний метр відходів підприємство отримує 22 грн. Саме облік цих побутових відходів гарантує те, що підприємство буде мати сталий розвиток. Коли ми призначили нового керівника підприємства, то провели аудит і зрозуміли, що облік і контроль відсутні. Все було визначено просто людським фактором і ми взагалі не розуміли як це відбувається. Наприклад, людина щось будує і має машину будівельних відходів, приїхала на полігон, а їй кажуть розвертатися і їхати на Жасмінну, отримати талон і після того повертатися. Можливо хтось і не їхав на Жасмінну, ми це чітко усвідомлювали.
Так само були питання щодо компаній, які виграли конкурс і здійснюють вивіз ТПВ – як вони обліковують, який коефіцієнт ущільнення, як правильно порахувати кубометри. Привести це все в порядок надзвичайно складно, але ми це розпочали робити поетапно.
На сьогодні всі суб’єкти господарювання, в тому числі навіть фізичні-особи підприємці, а їх більше 200, отримали спеціальні картки ідентифікатори. Тобто зараз всі, незалежно від масштабів діяльності компанії, можуть потрапити на території полігону лишень при наявності картки. При заїзді всі дані передаються до підприємства, що на вулиці Жасмінній, в систему бухгалтерії 1С – номерний знак автомобіля, об’єм кузова, відео фіксація.
А якщо це мешканець, який приїхав зі своїм сміттям?
Для цього прямо на полігоні при в’їзді стоять термінали і людина може оплатити послуги прямо на місці. Так само всі дані одразу передаються до бухгалтерії.
Ви казали про захоронення відходів. Як це відбувається зараз?
Лишень в один спосіб. Полігон займає площу 47 гектарів. Під ТПВ зайнято дві карти – одна рекультивована, і друга, яка зараз використовується, але до кінця року вона також використає свою потужність. Загалом це близько 12 гектарів на двох картах. Карта – це котлован, капітальне будівництво з відведенням фільтрату і вартість такого котловану близько 40 млн грн. Наразі оголошуємо тендер на проектно-кошторисну документацію для третього котловану. Бо перший рекультивований, тобто закритий, а другий експлуатується, але вже майже вичерпав свій ресурс. І третій ми будемо будувати, щоб мінімум на 10 років вирішити питання із місцем захоронення.
А що із сортуванням сміття?
На полігоні є сортувальна лінія, яка не функціонує. Ми зараз інтенсивно проводимо переговори, бо розуміємо, що сортування ТПВ потребує додаткового тарифу. Бо треба обслуговувати лінію, оплачувати заробітні плати, енергоносії і подібне – це все вартує коштів і воно лягає на плечі громадян. Ми шукаємо шляхи як здешевити цей процес, бо розуміємо, що мусимо рухатись в цьому напрямі і в свій час встановимо сучасну сортувальну лінію. Це дасть нам змогу як мінімум на 20% менше захоронювати ТПВ. Також відсортована продукція буде реалізовуватись, що також трохи зменшить тариф. Але воно працює лишень в комплексі, коли ми будемо здійснювати в місті роздільний збір відходів. Бо якщо на полігон прибуде в одному контейнері органіка і картон, то там вже немає що сортувати. А тут мова про культуру поводження з відходами. Ми плануємо писати програму, концепцію як це все буде впроваджуватись. Наразі є дуже багато пропозицій, зокрема і «Альтфатер», і «Вторресурс Україна», які готові запропонувати кошти. Ми розглядаємо спільний проект із нашим комунальним підприємством, для того, щоб міська рада мала контроль. Але модель буде визначати сесія міської ради. Наразі ми готуємо проект і будемо його аргументувати.
А сміттєпереробний завод. Можливий? Його будівництво реальне?
Звичайно. У нас є черга з інвесторів, які готові нам за один рік збудувати сміттєпереробний завод. Але найперше, для функціонування такого заводу має бути налагоджене сортування. Спочатку сортування, далі – переробка. Така логіка. Що мається на увазі під переробкою? Це досить широке поняття і варіантів може бути багато. Але це додатковий тариф. В Європі це стала ціна – 40 євро одна тонна. Для порівняння – за рік для захоронення відходів наші громадяни сплачують близько 10 млн грн. Коли ми запустимо завод, то це вартуватиме громадянами 180 млн грн в рік. Тобто тариф збільшиться в десятки разів.
Тариф збільшиться. А що натомість?
Натомість ми будемо мати в Чорнівці кращу екологічну ситуацію. Будемо мати вторинну сировину для подальшого використання.
А зможе місто отримувати якийсь прибуток із сміття?
Ні. Це питання про майбутнє. В першу чергу ми хочемо запустити якісну сортувальну лінію і налагодити процес поводження з побутовими відходами – запустити культуру його сортування.
Особисте спостереження – в центрі, до прикладу, замала кількість контейнерів для сортування пластику, їх знайти важко.
Це також питання збуту. На сьогодні продати пластик на переробку не є легко, адже ціни ніколи не є стабільними. А в цьому і полягає суть. Бо якщо сьогодні ми відбираємо пластик, то все ж є дуже багато видів пластику, які не йдуть на переробку. І його потрібно правильно відсортувати. І навіть те, що ми відсортували, треба переробити і продати. Якщо є ціна – можна щось робити. А якщо ціни немає, то навіть ніхто і збирати не буде. На сьогодні пластик збирає лише «Альтфатер» і те не по-всьому місті. Якщо буде гарна комерційна пропозиція, то підключаться й інші компанії, але на сьогодні це нерентабельний бізнес.
Але на першому етапі нам потрібно людей привчати сортувати. Ми відправляли наших працівників переймати досвід до Львова, де такий процес стартував ще в 2016 році, а на сьогодні ще навіть тендери на закупівлю обладнання до сміттєпереробного заводу не оголошені. Але Львів це багате місто і вони собі можуть дозволити компенсувати з міського бюджету різницю в тарифі. Ми сподіваємось, що будемо мати таку можливість в себе, як почнемо заробляти більше. Ми вже почали більше заробляти. Щодо відходів, то ми розуміємо, що вони починали саме з цього – навчання жителів міста збирати відходи окремо. Тому, коли сміття приходить на полігон, далі з ним можна якісно працювати.
GPS – моніторинг роботи спеціалізованого транспорту МКП “Чернівціспецкомунтранс” – про який саме транспорт? Чи можуть чернівчани також бачити переміщення техніки? Чи дає щось це, є якісь спостереження?
Це один із елементів контролю. Сьогодні МКП “Чернівціспецкомунтранс” не має власної техніки для вивезення побутових відходів. GPS-трекери встановлені на машинах, які задіяні, наприклад, у вивезенні рідких нечистот. Якщо споживач сплатив в касу підприємства і машина поїхала, то варто контролювати чи здійснюються лише проплачені виїзди, чи є такі, які необліковані. Це потрібно, щоб розуміти як пересувається техніка, чи не виконує вона роботу, за яку не сплатили в касі підприємства.
У якому реальному стані нині наше ЧТУ – тролейбусне управління? Кажуть, що за часів команди Продана там міцно укорінилося кілька сімей, які фактично перетворили цей комунальний транспорт у свій приватний бізнес? Чи варто нам чекати далі якихось викривальних сенсацій?
Стосовно сімей мені не відомо. Але ситуація на підприємстві справді дуже складна. До речі, тут необхідно зазначити, що не має такого міста в Україні, де б електротранспорт був у такому жахливому стані як у нас. Сьогодні ми маємо певну статистику: середній вік тролейбуса – 21 рік, наявні 95 тролейбусів, з яких у зміну виїжджає максимум 51. Приблизно 1 млн 200 тисяч ми витрачаємо в місяць на запчастини для ремонту. Окрім цього ми утримуємо величезний штат ремонтників, виплачуємо їм заробітні плати. За 2020 рік 13 мільйонів гривень ЧТУ витратило лише на запчастини. За рахунок цього можна купувати два нових тролейбуси в рік. Ми побачили, що нема взагалі розуміння як має працювати підприємство. Абсолютна відсутність якісного бухгалтерського обліку, відсутність бачення перспектив розвитку. Тут до цього часу навіть не цікавилися маршрутною сіткою, адже є 11 маршрутів, якими також їздять приватники.
Ми (команда в Ратуші, – ред.) хочемо змінити таке відверто невірне ставлення до роботи. Ми розуміємо, що це велике, півтисячне підпрємство, там також ми розпочали з оптимізації штатної чисельності і уже пройшли перший етап, змінили структуру підприємства. Це досить тривалий процес, бо маємо справу з галузевими угодами, трудовим законодавством. Також маємо зберегти золотий фонд підприємства – фахівців в галузі електротранспорту.
Ми розуміємо, що неконкурентне комунальне підприємство не має перспектив розвитку. Тому вперше в історії міста ми розробили програму розвитку автотранспорту, що дасть змогу придбати автобуси на Тролейбусне управління і взяти участь у перевезеннях, ставши конкурентом приватним перевізникам. Цього року плануємо закупити 20 нових автобусів середнього класу і залучити їх на маршрути. Кошти на це заклали. Наразі чекаємо на висновки Антимонопольного комітету. Також ще 20 автобусів закупимо наступного року.
Чи переглядали фінансові зобов’язання підприємства: лізинг, кредити? Чи цікавилися, на яких умовах укладалися угоди?
Про громадський транспорт. Чи чекати чернівчанам оновлення комтранспорту? Як задовольнити потреби чернівчан у чистому громадському транспорті?
КРОХМАЛЬ Ігор Драгушевич – заступник Чернівецького міського голови з питань діяльності виконавчих органів. Освіта – вища, Тернопільська академія народного господарства, 2001, фінанси.
Трудова діяльність:
10.1993 – 01.2009 – державний податковий інспектор, старший державний податковий інспектор, інспектор податкової служби І рангу, старший державний податкових ревізор-інспектор, головний державний податковий ревізор-інспектор, начальник державної податкової інспекції у Глибоцькому районі
01.2009 – 10.2009 – начальник ДПІ у Заставнівському районі
10.2009 – 02.2012 – начальник Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції
02.2012 – 07.2013 – начальник Кіцманської МДПІ Чернівецької області державної податкової служби, в.о. начальника Кіцманської ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернівецькій області
07.2013 – 10.2013 – головний державний інспектор з питань організації діяльності та контролю виконання документів Кіцманської ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернівецькій області
04.2014 – 10.2014 – юрисконсульт ТОВ «Екобуд Сервіс», м. Чернівці (Джерело)
