Він не мав на Буковині рідних, але попрощатися з захисником прийшли сотні людей. “Олег Сверидюк був доброю людиною – працьовитим, відповідальним, позитивним, а ще – завжди справжнім”, – так згадують його знайомі. Низько вклоняємося перед мужнім воїном, який до останнього подиху захищав нас і Україну. Світлий спомин про нього назавжди залишиться в серцях бойових побратимів і земляків.
Народився Олег Володимирович Сверидюк 10 квітня 1981 року у Запорізькій області. Останні десять літ проживав у селі Шилівці Клішковецької громади. Деякий час працював різноробочим у місцевій школі, наймався на роботу до садівників.
Знайомим розповідав, що два його брати загинули на війні, тож родичів у чоловіка не залишилося. Власної сім’ї не мав.
11 грудня 2023 року Олега Сверидюка мобілізували. Був навідником механізованого відділення однієї з військових частин 42-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. На превеликий жаль, у Шилівці солдат повернувся на щиті.
“Олег – молода, добра і щира людина, якій би ще жити і жити… Та він пішов у бій за кожного з нас. І за нас поклав своє життя. Про це маємо пам’ятати завжди. Висловлюємо вдячність Герою за його подвиг та схиляємо голови у вічній пошані. Світла йому пам’ять”, – зазначив заступник Клішковецького сільського голови Анатолій Сапогівський.
Олег Сверидюк загинув 13 лютого 2024 року біля населеного пункту Хромове на Донеччині. Він отримав смертельні поранення під час ворожого артилерійського обстрілу.
“Сильний, вольовий, сміливий і світлий душею”, – таким Олег Сверидюк залишився в пам’яті побратимів, які упродовж двох місяців з ним пліч-о-пліч виконували бойові завдання.
Тіло полеглого воїна занесли до храму Різдва Пресвятої Богородиці. Героя гідно зустріли та з почестями похоронили жителі Клішковецької громади. Солдата Олега Сверидюка поховали на кладовищі у Шилівцях поряд із захисником Олегом Ніврянським, котрий також загинув на Донеччині 30 грудня 2022 року.
” ”
–>
