Богдан та Саша разом зі своєю собакою. Фото: Тетяна Даниленко/Facebook
У Києві 14 грудня охоронець школи не пустив до укриття під час тривоги рідних брата і сестру через те, що вони були із собакою. Коли діти побігли шукати інше сховище, над ними ППО збила ракету. Через це вони пережили сильний стрес.
Наразі поліція відкрила кримінальне провадження через “залишення (дітей) у небезпеці” (ч. 1 ст. 135 Кримінального кодексу України), як повідомляв речник поліції Києва Дмитро Грищенко.
Виданню “УП.Життя” вдалося поспілкуватися із мамою постраждалих школярів – Любов’ю Овчинніковою. Жінка розповіла, у якому стані перебувають її діти – 11-річна Олександра та 12-річний Богдан.
“Сьогодні ми були у відділку поліції, з дітьми спілкувався психолог. Як сказав мені слідчий, директор відповідальності за інцидент не понесе, бо на той момент його не було і наказу охоронцеві не пускати дітей із собакою він не давав. Єдиний, хто, ймовірно, понесе відповідальність – це охоронець. У поліції мені сказали, що будуть розбиратися, уже відкрили кримінальне провадження”, – каже Любов Овчиннікова.
Жінка додає, що у день інциденту діти не знали, що у бомбосховище їх не пустять з твариною, бо вони не вперше були там зі своїм собакою:
“Ми уже якось вночі ходили у це бомбосховище у школі – і нам ніхто нічого не казав”.
Коментуючи стан дітей жінка зауважує – “вони молодці, добре тримаються”, хоча стрес отримали чималий. Адже коли їх не пустили в шкільне бомбосховище, вони побігли у інше, яке розташовується за 3 хвилини від шкільного. Коли стався вибух, діти ще не встигли спуститися в укриття. Від переляку вони схопилися за голови і присіли, а дівчинка розплакалася.
“В мене діти дуже загартовані, бо вони пережили велику травму – втратили батька. Вони поводяться стримано і стрес зазвичай переносять у собі. У них немає нападів істерик. Єдине, моя доня, коли перенервується, у неї починаються сильні головні болі. Увечері після інциденту у неї теж дуже боліла голова. Також після стресу вона стає нервова, її все дратує, вона хоче усамітнитися і ні з ким не говорити. Така поведінка у неї триває протягом двох днів після стресу. Вона має його пережити в собі”, – продовжує жінка.
Любов додає, після інциденту у шкільне укриття йти родина більше не має бажання.
“Сьогодні, коли була тривога, ми ходили в інше бомбосховище. До речі, саме я сказала того злощасного дня дітям йти у шкільне укриття, бо я була на роботі, а там, я знала, будуть вчителі, отже діти будуть під наглядом. А в іншому бомбосховищі, в яке ми ходили сьогодні – там часто нікого немає. Хоча б із людяності моїх дітей можна було пустити із собакою, і просто сказати, щоб наступного разу приходили без нього. (В результаті – ред.) їх без попередження просто не пустили – залишили на вулиці в момент, коли летять ракети”, – каже пані Любов.
ФОТО: з сімейного архіву Любові Овчиннікової
Зауважимо, саме до цієї школи на початку повномасштабного вторгнення прийшов записуватися добровольцем голова родини – Юрій Овчинніков. Чоловік загинув минулого року у Запорізькій області у складі ССО “Азов”.
Нагадаємо, 1 червня у Києві загинули троє людей, серед яких була 9-річна дитина. Їх не пустили до укриття поліклініки у Деснянському районі.
” ”
–>
