19-річна Катерина Боклач розпочинає сезон у французькому футбольному клубі “Марсель”. А свою кар’єру Катерина розпочинала у футбольній команді “Чернівецька надія”, йдеться у публікації ” “.
У спорт дівчина потрапила в 14 років. Хоч для футболістів це пізній старт, але за цей час вона встигла пограти в шести клубах і є професійною футболісткою.
Грала з хлопцями у дворі
На запитання, як почала грати у футбол, дівчина відповідає з усмішкою: “У багатьох футболісток історія однакова: я росла у дворі з хлопцями й грала з ними у футбол. Це мені подобалася. Потім почала грати за школу і була єдиною дівчиною у команді. Та професійно у Чернівцях не було де займатися футболом. Тому займалася баскетболом. І коли один із тренерів розповів, що колишній футболіст Петро Гордей створює у Чернівцях жіночу футбольну команду, я одразу туди побігла. Це була мрія дитинства — грати у футбол. Мені було 14 років. Для футболу це трохи пізно, але мені вдавалося”, – розповідає Катя.
Футболістка жартує, що воротарем стала не зі своєї волі.
“Хотіла грати польовим гравцем, у мене був хороший удар, і я з цього починала. Та на один із матчів тренер поставив мене у ворота, бо у нас не було воротаря. Сказав, що я наймолодша, але найвища. Мені спочатку це не дуже сподобалося, та я відіграла, – згадує Катерина. – Потім тренер з Івано-Франківщини запросив грати воротарем у молодіжному дівочому чемпіонаті. Я непогано відіграла, хоч не мала навичок і техніки. Усе якось так закрутилося, що мені сподобалося грати у воротах. І коли повернулася до Чернівців у команду, сказала тренерам, що буду воротарем”.
“Це найбільш професійна команда за мою кар’єру”
Після вдалих ігор у “Чернівецькій надії” Катерину запросили у київську команду “Інвіктус”, яка грала в першій лізі України. Згодом перейшла у команду “Ладомир” з Володимира-Волинського (тепер Володимир – авт.), яка вже була у вищій лізі України. Там відіграла півтора сезону. Потім через війну знову усе призупинилося.
“Спортсменам запропонували їхати до Польщі, і я поїхала туди, щоб продовжувати грати. Уже звідти мене запросили до вірменської команди “Хайаса” відіграти в Лізі чемпіонів. Я там була півтора місяця й отримала запрошення у французьку команду міста Гренобль, – розповідає футболістка. – Це був мій перший досвід у Франції. Я вдало себе показала на іграх. Під час чемпіонату ми зіграли два матчі проти “Марселя”. У першому матчі залишила ворота “сухими”, тобто не пропустила жодного голу. У другому матчі наша команда обіграла суперника з рахунком 3-1. Це стало маленькою сенсацією, тому що “Марсель” – сильніша команда за “Гренобль”. Після цього тренера “Марселя” запросили мене у команду”.
У команді Катерина грає лише два тижні й вражена умовами.
“Це найбільш професійна команда за мою кар’єру. Тут дуже крута інфраструктура. Чоловіча команда “Марсель” – серед топклубів Європи, тож усі футболісти сильні. Мені тут дуже подобається, бо є професійний підхід, підготовка, турбота про футболістів. У нас тривають підготовчі збори до сезону. Тренуємося двічі на день – з 09.30 до 11.00 працюємо на полі й о 18.00 – тренування в залі, – каже Катерина. – Зараз жіноча команда “Марсель” грає в другому дивізіоні. Маємо завдання вийти до першої ліги. Матчі заплановані на 17 вересня. Сезон триватиме до кінця травня.
“Вивчила усі футбольні фрази та слова французькою”
У чоловічій команді “Марсель” грає відомий український футболіст Руслан Малиновський.
“Нещодавно поспілкувалася з Русланом. Ми одразу знайшли спільні теми, бо з однієї країни. Я отримала позитивні емоції. Уся моя сім’я – у Чернівцях, я сама у Франції, і коли поспілкуєшся з українцем, аж на душі стає легше. Я маю трохи проблем з мовою, бо не усі французи спілкуються англійською. Тому вчу французьку мову. Перше, що зробила, — вивчила усі футбольні фрази та слова французькою, адже воротарі повинні багато комунікувати з гравцями, підказувати, щоб допомагати дівчатам на полі. У мене була мрія грати за кордоном і я думала, що вона нездійсненна. Але мене помічають, мої зусилля оцінюють, тому я потрапила до футбольної команди “Марсель” і маю показати себе максимально. Амбіції й плани високі. Це точно не останній мій європейський клуб. Наразі ж головне завдання – вийти у вищий дивізіон із “Марселем” і це вже буде серйозний результат””, – зізнається спортсменка.
Катя порівнює жіночий футбол в Україні та інших країнах Європи.
“В Україні чомусь стереотип до футболу, що у нього переважно мають грати хлопці. У Європі у футбольних командах до 12 років разом тренуються хлопці та дівчата і жіночий футбол дуже розвинутий, – зазначає Катя. – Мрію, щоб жіночий футбол став популярним і в Україні”.
–>
