У Чернівцях вже перейменували близько 60 вулиць, а планують ще понад 200. Тому ” ” розпочинає рубрику про тих, на честь кого в місті називають вулиці та провулки.
Читайте також: Буковинський фольклорист та брати-Герої з Чернівців: на честь кого називають вулиці міста
Провулок Володимира Залозецького (стара назва – провулок Донський)
Володимир Залозецький – відомий буковинський медик в імперській Австрії. Народився у знатній родині на Галичині в 1842 році. Базову освіту отримав у Чернівцях, після чого вступив у Військово-медичну академію у Відні. У 1866 році у складі 15-го піхотного полку брав участь в австро-пруській війні. За зразкове виконання обов’язків медика був нагороджений срібною медаллю та підвищений до звання старшого лікаря. Після війни закінчив Віденський операційний інститут та отримав вищу хірургічну кваліфікацію. Після отримання освіти повернувся до Чернівців, де служив у 41-му піхотному полку на посаді старшого лікаря. Брав активну участь в громадському житті міста. Вступає до Медичного товариства, здобув там авторитет і згодом став заступником голови. Проте далі знову війна обриває мирне життя Залозецького. Конфлікт Російської та Османської імперій на Балканах змусив Австро-Угорщину вступити до Боснії. До Чернівців Залозецький повернувся у 1879 кавалером австрійських і російських нагород. Тоді ж пішов у відставку з військової служби й швидко здобув славу найавторитетнішого лікаря Буковини. Вступив до Буковинської санітарної ради, а у 1882 році став головою Медичного товариства. Також був засновником та членом товариства “Український Народний дім” у Чернівцях. Помер у 1890 році. Похований на кладовищі на вулиці Зеленій.
Вулиця Михайла Жизневського (стара назва – вулиця Мінська)
Михайло Жизневський – білоруський журналіст, активіст Євромайдану, Герой України. Михайло народився в Білорусі в селищі Стяг Праці. У 17 років емігрував з Білорусі до України через політичне переслідування білоруським КДБ. На батьківщині його оголосили в розшук, а в Україні він представлявся Олександром або Локі. Жизневський захоплювався історією, військовою справою, лицарським рухом. Працював зварником, монтажником вікон і позаштатним кореспондентом газети “Соборна Київщина”. Одним із перших почав брати участь у Євромайдані. 22 січня 2014 року біля стадіону Динамо імені В. Лобановського на вулиці Грушевській його було вбито. 13 червня 2017 року Михайло Жизневський був відзначений званням “Герой України” посмертно. Він став першим іноземцем, який отримав таку нагороду.
Провулок Назарія Яремчука (стара назва – провулок Інтернаціональний)
Назарій Яремчук – естрадний співак, Герой України. Народився у 1951 році селі Рівня біля Вижниці в родині Назарія та Марії Яремчуків. Батько співав у церковному хорі, мати грала на різних музичних інструментах. Після закінчення Вижницької середньої школи №1 з другої спроби вступив у Чернівецький університет на географічний факультет. Паралельно Назарій виступав у ВІА “Смерічка”. Народним улюбленцем разом із Василем Зінкевичем він став у 1971 році, після виходу фільму про “Червону руту”.
Перше мистецьке визнання Назарію Яремчуку принесли пісні “Водограй” та “Червона рута”, написані Володимиром Івасюком.
У 1978 році Н. Яремчуку було присвоєно звання заслуженого артиста УРСР. Упродовж життя багато виступав по всіх радянських республіках, а після здобуття незалежності України проводив гастролі й за кордоном.
У 1993 році дізнався, що хворий на рак. Друзі намагалися лікувати його в Канаді, але це нічого не дало. Та навіть хворим Н. Яремчук виступав перед публікою. 30 червня 1995 року співак помер. Похований на Центральному кладовищі Чернівців на Алеї слави.
” ”
–>
