У Чернівцях вже перейменували близько 60 вулиць, а планують ще понад 200. Тому ” ” розпочинає рубрику про тих, на честь кого в місті називають вулиці та провулки.
Вулиця Августина Волошина (стара назва – Волзька)
Августин Волошин – український політичний та релігійний діяч, священник греко-католицької церкви, Герой України (посмертно). Народився в сім’ї священника 1874 року в селі Келечин, тодішня Австро-Угорщина. Вісім років навчався в Ужгородській гімназії, потім недовго у Будапешті на теологічному факультеті. Потім закінчив Вищу педагогічну школу в Будапешті, став викладачем математики та фізики. 17 років працював професором, а потім довго був директором учительської семінарії в Ужгороді. Волошин не міг мати дітей, тому зі своєю дружиною опікувався сиротинцем, де жило 22 дітей.
На Закарпатті 16 років очолював Народно-християнську партію, від якої обирався послом до чехословацького парламенту. У 1938-39 роках увійшов в уряд автономного округу Підкарпатської Русі, а згодом став президентом Карпатської України. Ця українська держава на Закарпатті була розгромлена угорцями навесні 1939 року. Волошин виїхав до Чехії, де відійшов від справ. Коли до Праги в 1945 році ввійшли радянські війська, був заарештований і відправлений у московську тюрму, де й помер того ж року.
Вулиця та провулок Костянтина Майданського (стара назва – вулиця та провулок Возз’єднання)
Констянтин Майданський – член Організації українських націоналістів, народився у селі Рогізна (тепер мікрорайон у складі Чернівців) у 1923 році. До лав ОУН вступив у 17 років. Мав чотири псевдо – “Юрась”, “Вадим”, “Євшан”, “Мирон”. Навесні 1943 року в розпал Другої світової війни був призначений керівником Садгірського районного проводу ОУН. Згодом його заарештували румунські жандарми й засудили до п’яти років тюремного ув’язнення. Відбув у тюрмі близько року, після чого повернувся на Буковину. Тут впродовж чотирьох років Констянтин активно воював у підпіллі на – знищував співробітників НКВС, дільничих міліції, голів радянських сільрад. Його бійці здійснювали рейди по Заставнівщині, Кіцманщині, Новоселиччині, Хотинщині. Загинув у березні 1948 року в Мамаївцях під час сутички зі спецгрупами НКВС. Його родину вивезли до Архангельської області.
Вулиця Олександра Петрищука (стара назва – Олександра Суворова)
Олександр Петрищук – капітан Служби безпеки України, оперативний співробітник Центру спеціальних операцій “Альфа”. Олександр народився у Чернівцях та мав талант до малювання. Усі вчителі йому радили вступити до Вижницького училища прикладного мистецтва, але він обрав інший шлях. Закінчивши школу №27, вступив до Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Потім вчився на фізичному факультеті ЧНУ, а згодом вступив до Київського політехнічного університету на спеціальний факультет СБУ. У 2011 році здобув кваліфікацію фахівця із захисту інформації з обмеженим доступом в інформаційних та комунікаційних системах, того ж року почав працювати в “Альфі”. З початку російського вторгнення у 2014 році виконував завдання на Сході. Загинув 24 червня того ж року біля Слов’янська, де його група мала встановити телекомунікаційне обладнання. Після закінчення робіт їхній гелікоптер вилетів, але його збили терористи.
” ”
–>
