Новини

«Мушу одужати, бо маю для кого жити»: бойову медикиню у якої діагностували пухлину прооперували у Києві

Катерина Терлецька – 28-річна бойова медикиня з Миколаєва. Вона служила у морській піхоті. За два дні до війни – 22 лютого, жінка написала рапорт і залишила службу, щоби більше приділяти часу чотирирічній донечці Маргариті. Її чоловік – також служив у морській піхоті. Він загинув у Маріуполі… Зараз Катя разом із своєю донечкою мешкає на Буковині, адже її чоловік був родом звідси. Однак на цьому біди жінки не закінчилися. У жовтні 2022 року лікарі діагностували у Каті пухлину в голові.

До збору коштів для Катерини долучилася і редакція ” “. Ми організували збір коштів для військової. Коли у Чернівцях у Каті зняли запальний процес пухлини, жінку відправили на операцію до Києва. Том її прооперували.

Кореспондентка ” ” поспілкувалася із Катериною Терлецькою та дізналася про самопочуття жінки.

– Спочатку я лежала у лікарні у Чернівцях, там мені знімали запальний процес мозку перед операцією. Після того, як зняли набряк я почала трохи краще ходити, бо до цього була паралізованою. Після цього ми поїхали у Київ. В Києві я також проходила доопераційне лікування. 29 листопада – це був день, коли мене прооперували. Лікарі розповідають, що операція була дуже складна. Тривала шість годин, під час цього була кровотеча. Мене оперували при генераторі, бо тоді вже почалися масові відключення електроенергії, – ділиться Катя.

Перед операцією лікарі сказали Катерині невтішну новину. Так, як пухлина була злоякісною і була розташована у не доброму місці жінка могла більше ніколи не ходити…

– Після операції я кілька днів лежала у кабінеті інтенсивної терапії. Дихати сама не могла, тому була підключена до апарату штучної вентиляції легень. Відходила від операції дуже складно. Коли я прийшла до тями найперше, що я зробила – це поворушила пальчиками рук та ніг. Тоді я зрозуміла, що я їх відчуваю, – зізнається жінка.
Наразі Катерина перебуває в онковідділенні Дніпропетровської лікарні, там проходить променеву терапію.

– Поки хімієтерапію мені не призначали. Проходжу променеву, їх є 30, 17 я вже пройшла. Цю терапію мені роблять у будні дні, субота та неділя рахуються, як вихідні. Дуже скучила за своєю донечкою, вона зараз перебуває з моєю мамою. Плаче за мною, а я плачу за нею. Але я намагаюся одужати, бо у мене є для кого жити, – каже Катерина.

На питання чи потрібна жінці грошова допомога Катя відповідає наступне:

– Ні, не треба. У мене є гроші ті, які перераховували на збір. Я навіть не думала, що скільки людей відгукнеться. Перераховували військові побратими мої та загиблого чоловіка, цивільні, пенсіонери. Дуже багато людей із Буковини. Користуючись можливість, я хочу щиро всім подякувати, хто допомагав та долучався до допомоги, – підсумовує Катерина.

Нагадаємо раніше ми писали, що колишня військова з Миколаєва, яка зараз мешкає на Буковині, потребує коштів на лікування.

” ”

–>

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.