Тривають обшуки приміщень УПЦ. Силовики знайшли документи, які можуть свідчити про російське громадянство та “методички” з Москви. Днями РНБО запровадила санкції проти ряду керівників УПЦ, серед них і митрополит Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ Мелетій (Єгоренко).
Що наразі становить собою УПЦ, і чи є її діяльність загрозливою для національної безпеки, розповів ” ” доктор філософських наук, доцент кафедри філософії та культурології ЧНУ імені Юрія Федьковича Олександр Бродецький, пише molbuk.ua
На фото: Олександр Бродецький
“Дволикість і фальш у діалогові з суспільством”
-Дедалі більшого резонансу набуває тема участі священнослужителів УПЦ у проросійській діяльності, або і в явному колабораціонізмі. Чи здатна буде УПЦ очиститися від таких осіб і здійснити повний ідеологічний та духовний розрив із РПЦ?
– Ще на четвертому місяці війни, розв’язаної Росією, Українська православна церква (УПЦ) у своєму Статуті про управління містила пункти залежності від Російської православної церкви (РПЦ), керівництво якої підтримує війну.
Тобто до 27 травня 2022 року УПЦ офіційно була частиною (т. зв. “самокерованою”) РПЦ. Її предстоятель довгі роки був постійним членом Синоду РПЦ. Показово: митрополит Онуфрій 2017 року на Соборі архієреїв РПЦ в Москві скаржився на законодавчі пропозиції в Україні, щоб релігійна організація, яка є частиною релігійного об’єднання, центр котрого – в державі-агресорі, зазначала це в назві (наприклад, “Російська”, “Московська”).
Тобто він був членом керівного органу РПЦ, але при цьому скаржився на вимогу бути чесними щодо назви! Той закон щодо назв було прийнято, але він досі не запрацював.
А в лютому 2020 року митрополит Онуфрій їздив до Москви на святкування річниці патріаршества Кирила (Гундяєва). Там від імені Синоду РПЦ (як її постійний член) він виголошував хвалебний вітальний адрес Кирилові. У мережі той текст є, і там слова: “… не только для нашей Церкви, но и страны…” Слово “страна” було вжито в однині. В Онуфрія з Кирилом – одна країна? І це вже у 2020 році, коли давно Росія анексувала Крим і відтяла в України частину Донбасу. Кирил це все підтримував. Як і підтримує нині загарбницьку війну.
А у своєму зверненні в березні 2022 року владика Онуфрій хоч і засудив війну Росії проти України, однак промовив: “И самый великий позор для нас, что мы воюем один против другого”. Війну розв’язала Росія, прийшовши зі зброєю та бомбами в Україну, а предстоятель УПЦ формулює так, ніби це “ганьба для нас”. Для мене тоді ці його слова прозвучали як блюзнірство.
-Але зараз УПЦ твердить, що вона вже незалежна, так?
-27 травня 2022 року УПЦ внесла зміни до свого Статуту про управління і переконує, що усунула пункти залежності від Російської церкви. Але там все ж збережено посилання на Грамоту московського патріарха Алексія ІІ (1990 року). Деякі експерти розглядають це як збереження певної підлеглості Москві і тепер. Та Грамота, хоч і декларує для УПЦ “незалежність та самостійність в управлінні”, однак говорить про її з’єднаність зі світовим православ’ям саме через РПЦ.
Нині у своїх публічних заявах керманичі УПЦ заперечують будь-яку залежність. Але факт у тому, що УПЦ не внесена світовим православ’ям у диптих (офіційний перелік) автокефальних Церков. А повна адміністративна незалежність від іншої церкви у православному світі – це саме автокефалія. Відомо, що Вселенський Патріархат ще 2019 року надав автокефалію Православній церкві України (ПЦУ). І жодної “другої” автокефалії в Україні він, звісно, не визнає ніколи.
До слова, одна річ – публічні слова функціонерів УПЦ, а інша – дії та непублічні заяви. Як відомо, буковинський архієрей УПЦ Мелетій є головою її синодального відділу із зовнішніх церковних зв’язків (“міністром закордонних справ”). Нещодавно він коментував оприлюднений СБУ лист, знайдений при обшуку в єпархії. Він говорив туманно, але, схоже, таки визнавав своє авторство щодо того листа. А в листі є слова: “…РПЦ (частью которой остаемся и мы)…”
Як це узгодити із їхнім офіційним декларуванням незалежності від РПЦ? Це приватна позиція автора листа? Але тоді чому такі проросійські кадри на керівних позиціях в УПЦ? Так, у листі є й дуже обережна критика підходів РПЦ. Але вона геть несумірна з масштабом співучасті очільників РПЦ у рашистських злочинах.
Якщо лист – справді авторства такого статусного ієрарха УПЦ, як Мелетій, то, на мою думку, це дволикість і фальш у її діалогові із суспільством. До того ж на десятому місяці війни митрополит Онуфрій у низці проповідей у Києві звертається до вірян російською.
Про чимало інших одіозних фактів, певен, читачі також чули. СБУ повідомляла про наявність проімперських публікацій в єпархії УПЦ в Чернівцях. Але ще понад рік тому священник і волонтер Роман Грищук на своїй сторінці у ФБ наводив відеофакти, що в церковних крамницях на Буковині реалізується література з ідеологемами “русского міра”, наприклад, з “Молитвой обспасении державы Российской и утолении в ней раздоров и нестроений”.
Вдумаймося в кричущість цього факту! А люди нехай роблять висновки самі.
“Вірянам слід бути уважними до фактів і логіки”
-Чи й справді наразі пожертви вірян УПЦ ідуть до Росії?
-Діячі УПЦ і раніше, і зараз запевняють, що жодні пожертви не йдуть до Росії. Я не берусь категорично стверджувати, що йдуть. Але задумаймося: низка ієрархів УПЦ на окупованих територіях почала прямо колаборувати з Росією і її владою. На цих територіях живуть громадяни України, це українські землі. Запитайте себе: куди спрямовують їхні пожертви єпископи та священики – колаборанти?
А тим часом буковинський митрополит Мелетій у наші дні їздить вітати ієрарха Російської православної церкви. Так, Російської, бо Молдовська православна церква (МПЦ) офіційно входить до її складу. Архієпископ Петро Мустяце, гостем якого 1 грудня 2022 року був у Молдові Мелетій, у листопаді 2022 року брав участь у роботі однієї з Рад при патріархові Кирилі і робив на ній доповідь.
Та й сам предстоятель МПЦ Володимир Кантарян бере участь у Москві в роботі її керівних органів, зокрема, у засіданні Синоду РПЦ.
Запитання до наших буковинців – парафіян УПЦ: їхню совість влаштовують такі зв’язки (під час війни!) їхнього ієрарха Мелетія із соратниками Гундяєва?
– За час війни від УПЦ до ПЦУ відійшло лише трохи більше як тисяча парафій. Чому процес повільний і скільки він триватиме?
-Будьмо відверті: ще досить живуче в головах та душах багатьох людей таке собі ментальне малоросійство (я не про етнічний чинник, а саме про ціннісний). Крім того, в УПЦ роками переконували людей, що вона – українська, а насправді пункти залежності від Москви офіційно зберігалися аж до четвертого місяця війни. Не всі люди вникають у релігієзнавчі тонкощі, багато хто вірить усьому, що кажуть пастирі.
А ще – риторика УПЦ про нібито “неканонічність”, “безблагодатність” Православної церкви України. Відомо, що РПЦ розірвала євхаристійне спілкування зі Вселенським Патріархатом (через автокефалію для ПЦУ). Показово: з усіх автокефальних православних церков світу це зробила лише РПЦ. А разом із нею – онуфріївська УПЦ (тоді її частина). Але ж і нині вона не відновила це спілкування. Всі інші православні церкви світу євхаристійно спілкуються зі Вселенським Патріархатом і шанують його авторитет.
А в УПЦ (разом з РПЦ) і досі продовжують риторику “розкольництва” на адресу ПЦУ. І лише поодинокі тверезі голоси в ній висловлюються за об’єднання з автокефальною Православною церквою України. Певен, якби єпархії УПЦ об’єдналися з ПЦУ, то й переважна більшість інших православних церков світу доволі швидко вступили б із цією вже єдиною церквою у євхаристійне спілкування. Це важливо і для церковної самосвідомості. Але також це було б і великим геополітичним виграшем України. Та чи є це в інтересах верхівки УПЦ, очолюваної митрополитом Онуфрієм? Питання риторичне.
А вірянам слід бути вдумливими, уважними до фактів і логіки. Не давати голосові совісті зашкарубнути. Згуртовуватися й робити вибір. Багато що в руках людей на локальному рівні!”
Раніше Олександр Бродецький висловив своє припущення щодо ймовірної причини санкцій РНБО проти буковинського архієрея Мелетія (Єгоренка).
” ” у Facebook | Telegram | Viber |
–>
