Щойно з’явилася можливість отримати вакцину, 31-річний священник УГКЦ із Чернівців Руслан Боровий не зволікав ні миті. Спочатку записався в чергу через додаток “Дія”. А коли почали записувати на щеплення публічних осіб – заповнив анкету.
Про це йдеться у публікації .
“Вколовся” і пішов грати у футбол”
Руслан Боровий переконаний: вакцинуватися необхідно, особливо людям, які багато контактують з іншими. Як-от, служителям церкви. Якщо не заради себе, то хоча б задля парафіян. Якихось релігійних застережень щодо вакцини немає, запевняє отець. Трактує це так: на все Божа воля. І винайдення людством вакцини – це також Божий порятунок, звершений людськими діями.
“Будь-яке добро здійснюється чиїмись руками. Бог рятує життя людей, роблячи це через них самих. Тому щеплення для нас не є чимось таким неймовірним, наче це прилетіли марсіани і щось нам хочуть лихе заподіяти. Нам роблять щеплення мало не з перших днів після народження. Це абсолютно нормально, – переконаний отець Руслан. – Так, можливо, дія вакцини проти коронавірусу ще не вивчена до кінця. Тому певні вагання були. Але для себе я вирішив, що набагато краще щепитися, ніж цього не зробити. Для себе я бачу вакцинацію як певний моральний обов’язок”.
“Хтось із моїх “колег” щепився, дехто з недовірою ставиться до вакцинації. Проте це не через релігію. Як на мене, владі треба ще працювати над тим, щоб у людей була більша довіра до щеплень”, – розмірковує Руслан Боровий.
Жодних побічних ефектів після вакцинації священник не відчув.
“Жодних симптомів не було. “Вколовся” і пішов на вулицю грати у футбол. Ага, священники грають у футбол. І в теніс, і в баскетбол, і в інші спортивні ігри, – усміхається отець Руслан. – Не було ні температури, нічого іншого. Лише протягом трьох днів опісля трохи боліла рука в місці уколу. Зараз минулося”.
“Ризик за кермом значно вищий”
Отець Руслан зауважує, що читав “страшилки” про побічні дії від вакцини AstraZeneca, але вони не справили на нього враження.
“Кілька десятків випадків ускладнень після щеплення на кілька мільйонів успішно вакцинованих свідчать про мінімальний ризик. До прикладу, ризик того, що я, сідаючи за кермо, не доїду до місця призначення, значно більший, ніж можливість виникнення ускладнень після вакцинації”, – розмірковує священник.
Запитую отця Руслана, чи молився спеціально перед щепленням.
“Я молюся практично завжди, це мій спосіб життя. Але робив це перед вакцинацією не більше, ніж коли їду з Чернівців, до прикладу, в Давидени і прошу Бога, щоби допоміг добре доїхати”, – каже Руслан Боровий.
На запитання, чи не думав зачекати, доки в Україні з’являться інші вакцини, як-от, Pfizer, отець розсміявся: “Ага, “Пфайзера” чекати. Та невідомо, коли він ще буде. До того часу є великий ризик заразитися коронавірусом”.
Повну версію публікації читайте у четверговому випуску за 26-31 березня.
