Олексій Гладушевський – теле- та кінопродюсер із Києва. На початку війни опинився у Чернівцях. Тут зумів об’єднати митців із різних куточків України. Завдяки ініціативі Олексія, у культурно-мистецькому центрі Івана Миколайчука створено мистецький штаб, який діє вже понад п’ять місяців.
Кінопродюсер розповідає, що до війни працював над власними проєктами. Серед найвідоміших – продюсування доволі скандальної стрічки “Мій юний принц”, яку через війну не встигли зняти, а також серіалу “Перші ластівки”, йдеться в публікації ” “.
– До 2017 року я працював на телебаченні. Продюсував багато передач. Серед найвідоміших – “Зважені та щасливі”, “Супермодель по-українськи”, “Холостяк” та інші, – розповідає.
У перші тижні займалися волонтерством
– З Києва ми виїхали 25 лютого. Спершу потрапили у село Мигове. Це вийшло випадково, до цього я ніколи раніше не був на Буковині. Друзі запропонували залишитися у будинку біля озера. Там було холодно, але на той час багато варіантів, де залишитися, не було. Перші дні, тижні на Буковині займалися волонтерством. Допомагали шукати, облаштовувати житло людям, які приїжджали на Буковину, – розповідає О.Гладушевський.
Пізніше продюсер зі своєю командою почали шукати можливості розвивати кіноіндустрію у нашому регіоні.
– У той момент розуміли, що багато користі все одно не приносимо. Я хотів робити те, що виходить найкраще, – продовжує співрозмовник. – Вирішили їхати до Чернівців і шукати там приміщення, людей. Думали собі: якщо нічого не вийде – поїдемо до Львова. У Чернівцях мене познайомили тепер вже з колишнім директором культурно-мистецького центру Івана Миколайчука Іваном Бутняком. Виявилося, що у його команди, у нього, думки були схожі.
Мистецький штаб об’єднав і чернівчан, і переселенців
О.Гладушевський каже, що ідея створити мистецький штаб виникла відразу. До них долучилося багато акторів театру й кіно, навіть студенти з Києва, які тут вже пізніше працювали над випускною виставою.
– Ми запропонували людям, які опинилися у Чернівцях та які займаються театром чи кіно, згуртуватися і створювати спільні проєкти, які будуть актуальними саме зараз, у воєнний час. Вдалося реалізувати багато чого. Перше – це сценарні кімнати. Це було організовано для дорослих – від 20-и років. А мій колега Женя Тунік, вів кіношколу для дітей 14-16 років. Там також дуже цікава робота, писали самостійно сценарії й працювали над ними, – каже кінопродюсер. – Крім цього, вдалося показати багато українських кінострічок, які чернівчани не бачили досі.
Було також ще багато різних заходів – показ відеовистав, творчі зустрічі з акторами Ірмою Вітовською, Дмитром Олійником, Віталіною Біблів.
– Наразі я повернувся до Києва, але ми спілкуємося в онлайн-форматі з виконувачкою обов’язків директора центру Тетяною Дяченко.
Домовилися, що штаб працюватиме до завершення війни. Ці всі проєкти, заходи, творчі зустрічі – абсолютно безкоштовні, тому багато чого ще плануємо, – говорить.
Олексій Гладушевський каже, що за пів року встиг полюбити Чернівці.
– Дуже полюбив це місто, воно стало комфортним для мене. З’явилися улюблені місця, куди часто повертаюся. Круто, що я майже не користувався автомобілем, майже всюди ходив пішки.
” ”
–>
