Волонтери з Чернівців евакуювали людей із Бахмута та відвезли їх у Дніпро.
Про це повідомляє кореспондентка molbuk.ua із місця евакуації
Приїжджаємо до будинку, де на нас чекають шестеро людей. Жінка приблизно 40 років і пенсіонери. Серед них – дідусь з інвалідністю. Оперативно сідаємо до буса та виїжджаємо з Бахмута.
– Прощавай, мій рідний Бахмут. Тут росли мої діти, тут я прожила своє життя, але помирати буду в іншому місті, – зі сльозами на очах прощається з рідним містом літня пані Катерина.
Довго плакати немає часу, бо вибухи сильніші й ближче. Раптом приблизно за 50 метрів від нас щось падає – гримить вибух… Водій жене щодуху.
Звертаю увагу на спідометр: він показує 160 км/год. Швидкість шалена, дорога дуже небезпечна. Люди, яких ми евакуйовували, ніби виправдовуються: рідне місто покидати шкода, але жити тут зараз неможливо…
Дорогу від Бахмута до Краматорська ми фактично пролетіли. У Краматорську зупинилися, купили води. Вийшовши з автобуса, Ігор, Сашко та я нарешті видихаємо з полегшенням. Знімаю бронежилет. Від нього на руках синці. На чолі від каски рубці. Але ми всі живі та не ушкоджені – це найважливіше…
– Все, ми це зробили, – кажу до хлопців.
– Так, далі їдемо назад до хабу в Дніпро, передамо деяких людей тамтешнім волонтерам, – каже Ігор.
Приїхали в Дніпро. Частина евакуйованих із Бахмута сіла на евакуаційний потяг та поїхала далі на захід. Інших забрали родичі в Дніпрі. Одна жінка доїхала з нами до Чернівців.
Волонтери організації евакуювали 64 людини, які перебували у гарячих точках нашої держави.
” ”
–>
