Колаж – Дарина Дмитренко/LIGA.net
Президент Володимир Зеленський наказав військовослужбовцям відбити тимчасово окуповані прибережні райони на півдні країни.
Для цього Генштабу потрібно розробити відповідні плани, сказав 10 липня в інтерв’ю The Sunday Times міністр оборони України Олексій Резніков.
За словами міністра, Україна накопичує мільйонну бойову силу, оснащену західною зброєю, щоб відвоювати свою південну територію.
Напередодні міністерка з питань тимчасово окупованих територій Ірина Верещук та радник глави ОП Михайло Подоляк закликали мешканців тимчасово захоплених територій Херсонської та Запорізької областей евакуюватися, щоб полегшити ЗСУ деокупацію: “Будуть важкі бої”.
Як і коли можливе звільнення півдня України – розбиралися журналісти LIGA.net.
Стратегічні можливості
Коли йдеться про можливе звільнення тимчасово окупованих територій на півдні країни, експерти погоджуються: задача не буде простою.
Так, РСЗВ HIMARS вже змінюють ситуацію на полі бою, але поки що про стратегічні переваги над противником говорити зарано.
Південь України має бути звільнено, адже від цього залежить, зокрема, й продовольча безпека світу, говорить в коментарі LIGA.net полковник запасу та військовий експерт Сергій Грабський. Утім, такі масштабні операції потребуватимуть всебічної підготовки.
За його словами, підриви складів допомагають створювати тактичний “снарядний голод” і дають можливість отримувати тактичні переваги.
“Ми знищуємо склади місткістю в 3000 тонн. А угрупуванню військ рівня дивізії — умовно 15 000 людей — в день потрібно витратити до 200 тонн боєприпасів. Знищуючи склад на 1000 тонн, ми унеможливлюємо проведення операцій протягом 5-10 днів”, — каже Грабський.
На першій фазі звільнення півдня ЗСУ треба знищити угрупування противника, розташоване на правому березі Дніпра, пояснює Грабський. Це має бути здійснено за двома напрямками: перший — блокування та визволення Херсона, другий — прорив у бік Нової Каховки та Берислава.
Далі треба не дати противнику перекинути сили через новокаховську переправу. Війська РФ, які залишаться на правому березі, будуть “заблоковані і приречені”, упевнений він. Ключова задача ЗСУ – закріпитися на переправах в Херсон і Нову Каховку.
Треба більше зброї
Генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко в коментарі LIGA.net наполягає: для успішного наступу союзники мають не тільки виконати обіцянки, які вони давали ще під час першої зустрічі на базі Рамштайн, але й максимально розширити перелік озброєнь.
“Йдеться про масове постачання артилерії калібру 155 мм, боєприпасів до них, РСЗВ, ракет NASAMS. Нам дуже потрібні ракети, що б’ють на 300 км — ATACMS. Радянських запасів у нас майже немає. Зараз президент США Джо Байден поїде на Близький Схід і проситиме поставити нам радянську зброю у керівників тамтешніх держав. Можливо, він домовиться, а можливо, й ні. Питання у часі. Поки зброї мало — нинішня ситуація залишається непростою, і ми зазнаємо серйозних втрат”, — каже він.
Важливим аспектом є насичення наступального угрупування засобами сил ППО, додає Грабський. Адже без надійного прикриття з повітря говорити про наступ – безглуздо, противник має перевагу в авіації, і це дозволить йому стримувати українську армію.
“В найгіршій ситуації ми триматимемося на тих позиціях, на яких ми є зараз. В оптимістичному варіанті нам вдасться вийти на рівень звільнення Азовського моря”, — зазначає Грабський.
Люди і час
За даними Грабського, на правому березі Дніпра у Херсонській області противник зосередив 10 000 – 12 000 особового складу. В такому разі Україні потрібно сформувати ударну групу щонайменше з 30 000 людей.
Звільнення правого берега Дніпра та Херсону — цілком реалістичні плани, розповідає LIGA.net військовий експерт Сергій Згурець. А от ситуація із Запорізькою областю та Мелітополем — складніша.
“Проведення бойових дій на півдні із більшою інтенсивністю можливе лише після стабілізації лінії фронту на Донбасі, щоб ми розуміли, які сили та засоби є в нашому розпорядженні. З іншого боку, потрібен час на накопичення необхідних резервів. Яка кількість резервів є на сьогодні – не знає ніхто, окрім Генерального штабу”, — зазначає Згурець.
Оптимістичний термін проведення такої операції – щонайменше 2-3 місяці з урахуванням усіх умов, зокрема й погодних, вважають експерти.
Кількість людей для наступу може бути й достатня, вони навчені та готові до бою, але часто їм “банально не вистачає гармат”, наголошує Згурець. Проте “динаміка передачі зброї, очевидно, прискорилася”.
“За песимістичного сценарію, – коли зброї постійно бракуватиме, – ситуація на Донбасі буде під контролем, але всі ресурси, які ми будемо отримувати, направлятимуться туди. А ситуація на півдні залишатиметься без змін. Ми будемо знищувати командні пункти та скупчення ворожої сили. Тоді це розтягнеться на наступний рік, і ми можемо спробувати провести нову наступальну операцію після зими”, — вважає Згурець.
Ігор Романенко додає, що підготовки оперативного резерву для звільнення півдня він не бачить. А починати наступ без нього – це “авантюра”.
” ” у Facebook | Telegram | Viber |
–>
