Військовий експерт Олег Жданов розповів історію виникнення термінів “вантаж 200” і “вантаж 300”.
Про це він сказав на своєму youtube-каналі.
За словами експерта, це визначення пішло від часів Афганської війни (1979-1989) – коли СРСР увів війська до Афганістану, тоді з’явилися назви “вантаж 200” і “вантаж 300” – вбиті і поранені.
“Чому “двохстоті”: тіла солдатів запаювали у цинкову труну. Стандартну дерев’яну труну з тілом запаювали оцинкованими листами заліза і клали у дерев’яний ящик. Вся ця конструкція, як правило, важила приблизно 200 кг. За однією з версій, оскільки тіла до СРСР з Афганістану доправляли літаками, пілотам було важливо знати вагу вантажу. Зважували і приблизна така конструкція з тілом важить приблизно 200 кг. Спочатку таку назву дали льотчики, а потім вже й самі військові почали вживати цей термін – “двохсоті”, – каже Жданов.
Є інша версія: начебто походження назви “вантаж 200” пішло від наказу міністра оборони №200 про спеціальні заходи щодо поховання загиблих солдат.
Термін “трьохсоті” своєю чергою, не має жодного відношення до ваги.
“”Трьохсоті” – це поранені. Чому з’явилася цифра 300: коли солдата поранили, командир підрозділу заповнює “бланк №300”. Наприклад, є форма безповоротних втрат. Вона має №18. А є бланк обліку поранених. Він мав у своїй нумерації цифру 300. Звідси і з’явився термін “трьохсоті”, – зазначає експерт.
Також є ще декілька цифр, які використовуються для визначення військових вантажів:
“400-соті” – контужені;
“вантаж 500” – медикаменти;
“вантаж 600” – полонені;
“вантаж 700” – гроші і дорогоцінності.
“Терміни “вантаж 200” і “вантаж 300″ і досі перебувають у вжитку і наших, і російських військовослужбовців. А інші – не знаю, як вони зараз використовуються. Є багато переговорних таблиць з кодованими назвами тих чи інших вантажів, і військові користуються таблицями, які для них складені і які діють у тій, чи іншій військовій частині чи місцевості”, – підсумував Жданов.
” ”
–>
