На фото: працівниця бібліотеки переглядає старі книги, які планують списати
У Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Михайла Івасюка списали вже понад пів сотні тисяч книг. Йдеться як про російську, так і російськомовну літературу.
Про це molbuk.ua розповіла директорка бібліотеки Наталія Філяк.
“Залишаємо вузькоспеціалізовану літературу”
Списують перш за все літературу пропагандистського характеру. У вільному доступі на сайті мінкультури є цілі списки авторів такої пропагандистської літератури. Також є видавництва, які потрапили під санкції. Книг цих авторів і видавництв, які потрапили під санкції, однозначно не має бути в бібліотеках України, наголошує Наталія Філяк.
Також йдеться про літературу, яка вийшла друком на території РФ або Білорусі після 2014 року, після анексії Криму. Її також вилучатимуть із бібліотек. Далі – література, видана також на території Білорусі та РФ після 1991-го року.
“І, звичайно, списується російськомовна література, яка виходила ще за часів СРСР, – провадить пані Наталія. – Такої ще дуже багато у фондах бібліотек. Хоча тут також не можна “під одну гребінку” списувати все. Бо ж є книги, аналогів яким немає досі. Це, зокрема, наукова, галузева література вузької сфери. Такі видання ми не вилучаємо, тому що досі вони мають популярність.
Наприклад, книги про бджільництво чи мистецтво. Якщо немає сучасних аналогів українською, то люди користуються примірниками, виданими ще за часів СРСР. Тож треба дуже виважено до всього ставитися.
Також ми не маємо права списувати літературу краєзнавчого характеру, яка складає ядро бібліотеки. Звісно, якщо вона не пропагандистського характеру. Але, на щастя, у нас не траплялося таких краєзнавчих книг, які б пропагували “русскій мір” чи щось схоже”.
Більшість раритетних видань краю – німецькою
Також не чіпатимуть особливо цінних раритетних книг, каже Наталія Філяк.
“У нас фонд цінних раритетних видань складає близько 14 тисяч примірників. Тому цю літературу ми також не можемо списувати, навіть якщо вона російською. Це стародруки, яким по 200 років і більше. До речі, переважно ця цінна література – німецькою мовою, а також румунською”, – зауважує директорка.
Бібліотекарі радіють, що Рада ухвалила закони, які захищають українську мову та книгу, додає співрозмовниця.
“Ми дуже сподіваємося, що президент підпише їх. Бо якщо буде підтримка українських видавців, то поповнюватимуться і фонди бібліотек. Для нас це зараз дуже важливо, тому що дуже багато списується російськомовної літератури, і чимось треба її замінити. Хочеться саме новою, якісною українською, яку зможемо рекомендувати читачам”, – каже пані Наталія.
А література російською мовою, яка залишиться у бібліотеці, не буде у відкритому доступі.
“Ми її перемістимо у закриті фонди і видаватимемо тільки за конкретним запитом”, – додає директорка.
“Вилучені книги віддаємо на переробку”
Водночас російська класика залишиться.
“Книги російських класиків у нас залишаться, будуть у підсобних приміщеннях. Якщо хтось захоче прочитати Пушкіна чи Толстого мовою оригіналу, ми не маємо права не видати їхні твори читачеві. Утім, усі книги мають свій термін використання, тож і ці будуть поступово списуватися. Гадаю, потроху в нас усе більше з’являтиметься російських класиків у перекладі українською”, – зауважує Наталія Миколаївна.
Поки що у бібліотеці очікують затвердження державних програм з вивчення світової літератури, куди увійде і російська, яка вже не буде викладатися окремим курсом.
“Залежно від того, які автори ввійдуть до цієї програми (як для школярів, так і студентів), ми вже будемо орієнтуватися, які книги залишати, а яким можна сказати “до побачення”.
Наразі з початку року в бібліотеці вже списали понад 50 тисяч примірників російською.
“Така кількість пов’язана ще й із тим, що до нас під’єднали обласну медичну бібліотеку, яка вже стала нашим підрозділом. У ній було дуже багато літератури, яка вийшла ще за часів СРСР і видана російською мовою”, – пояснює Наталія Філяк.
” ” у Facebook | Telegram | Viber |
–>
