Павло Мороз – лікар-хірург Чернівецької поліклініки №1. А тепер він солдат 22-го Окремого добровольчого батальйону.
Історію лікаря з фронту розповіли у фейсбуці міської сторінки №1.
Думка іти на фронт у Павла Олександровича визріла майже у перші дні війни після перегляду кадрів руйнації, завданої авіацією ворога, каліцтва людей і особливо дітей. Турботливий чоловік і батько, уважний син, він тут ні з ким не радився, рішення прийняв одноосібно, по-чоловічому взявши всю відповідальність на себе, і просто поклав усіх перед фактом: завтра о 9.00. з речами я маю з’явитися у військкомат.
З 3 березня солдат Павло Мороз вже проходив вишкіл у новоствореному батальйоні, а через 1,5 місяці виконував бойову задачу та місію лікаря на території Сумської-Харківської областей.
“З перших днів війни я втратив сон, не міг знайти собі місця тут, знаючи, що мої навики можуть комусь врятувати життя там. Зате тепер, перебуваючи на лінії фронту, я сплю добре, роблю те, що і мав би робити”, – ділиться з рідними Павло Олександрович.
Павло – єдиний син у родині медиків. Ельвіра Миколаївна – лікар-гастроентеролог у поліклініці, дружина Анастасія Мороз – лікар-терапевт у цьому ж медзакладі. Батько у Павла Олександровича теж хірург, бабуся – акушерка, яка й досі працює в одній із сільських амбулаторій.
“Живемо від дзвінка до дзвінка, від sms-ки до sms-ки. Бувають дні, що повідомлень немає, тоді рятує лише молитва”- каже пані Ельвіра.
“Не втратити самовладання допомагає робота, – ділиться дружина Анастасія. – А ще 7-річний син Женька, який запитує щодня про повернення батька, знімає для нього відео. А коли отримав у відповідь відеовітання від батька та його бойових побратимів – не тямив себе від щастя!”
На всі запитання пан Павло відповідає “все ok”. Небагатослівний, бо є чимало такого, що розповідати не можна. Запевняє, що обмундируванням та їжею солдати забезпечені. Є вдосталь медикаментів.
Воїнам надає першу допомогу на лінії фронту, лікує у польовому госпіталі, доправляє на мирні території важких. Ні на що не скаржиться.
На передодні Дня медичного працівника Павло Олександрович гаряче вітає колег із професійним святом, називає колектив поліклініки своєю великою родиною, адже працює тут із 2017 року, запевняє, що Україна – переможе!
На урочистостях з нагоди професійного свята маму солдата-медика нагороджують першою. Колеги гаряче аплодують, передають вітання на фронт.
” ”
–>
