На четвертий день повномасштабного вторгнення РФ, 27 лютого, президент Володимир Зеленський оголосив про створення українського Інтернаціонального легіону.
Приєднатися до нього можуть військові-іноземці, які виявили бажання воювати за Україну. І таких охочих уже десятки тисяч із усього світу.
“Росія – зло, зупинити її – обов’язок всього світу”
Серед них – 35-річний Едвард із Атланти – столиці та найбільшого міста штату Джорджія на південному сході США.
Про це йдеться у публікації ” ” від 14 квітня, пише molbuk.ua
Почувши про те, що відбувається в Україні, а надто після відео та фотографій зі свідченнями звірств росіян Едвард збагнув, що більше не може сидіти і просто спостерігати за цим. Він вирішив долучитися до боротьби. Тож придбав квиток на літак із кількома пересадками, добирався потягом, далі таксі, і так аж до Чернівців. Водій таксі порадив звернутися до волонтерського штабу в центрі міста. Туди американець і прийшов.
Про зустріч та розмову, яка відбулася далі, розповів на своїй Facebook-сторінці волонтер штабу, чернівчанин Олександр Науменко.
– Привіт, Я Едвард. Я зі Сполучених Штатів. Хочу допомогти.
– Ти хочеш допомогти нам у штабі?
– Ні. Хочу в іноземний легіон, воювати на боці України.
– Ти вперше в Україні?
– Так.
– А мову знаєш? Друзів маєш тут?
– Ні.
– Тобто ти пролетів половину світу, щоби воювати за Україну?
– Так.
– Чому?
– Ну, я закінчив історичний факультет у коледжі і знаю, яку загрозу для світу становить Росія.
Волонтери були приємно вражені вчинком Едварда та взяли його під свою опіку, пообіцявши допомогти прилаштувати у тій локації та за тією спеціалізацією, де він найбільше зможе бути корисним для України.
“Росіяни – це м’ясники”
Напередодні переміщення Едварда з Чернівців до пункту призначення кореспондентка ” ” мала нагоду поспілкуватися з ним.
Едвард – рудоволосий приємний хлопець, привітний, відкритий, з уславленою американською посмішкою. Розмовляє англійською. Українську, каже, вивчити нагоди не мав, але хотів би.
Військового досвіду в Едварда немає. Проте стріляти він уміє з рушниці, адже з юності ходив на полювання. Також його шурин – легіонер французького батальйону, тож певне уявлення про зброю в нього є. Та загалом досі він вів цілком мирне життя: працював садівником, перукарем, стриг собак. Зізнається, що собак часом йому навіть більше подобалося стригти, ніж людей. У коледжі вивчав історію, зокрема, зосередився на періоді Другої Світової війни. Ще тоді усвідомив, що Росія – це зло. І якщо його не зупинити, воно може завдати шкоди всьому світові.
“Я вивчав історію в коледжі. І це одна з причин, чому я тут. Маю друзів, які виростали у Східній Німеччині під окупацією СРСР у Східній Німеччині, і вони розповідали, як це було жахливо. Я не хочу, щоби це трапилося знову. Історія має здатність повторюватися, а така країна, як Росія, не змінює своєї загарбницької політики. Вони вбивають невинних людей, гвалтують жінок, по суті влаштовують геноцид. Росіяни – це м’ясники. І виглядає так, що Росія, напавши на Україну, не збирається зупинятися, а хоче йти далі. Жодні домовленості не допоможуть, Путін своїх планів не змінить. Будь-яка країна може бути наступною. Росія може загрожувати ядерною війною навіть США. Тому у нас немає іншого вибору, окрім як разом зупинити агресора. Ввесь світ має об’єднатися. І тому я тут. Хочу захистити Україну, всю Європу, світ. Так, у мене немає належного військового досвіду, але я готовий зробити все, що в моїх силах. І навіть готовий померти за Україну, якщо буде потрібно. Багато молюся і вірю в Бога, на все його воля”, – каже чоловік.
“Свою землю треба захищати до останнього”
З родичів у Едварда є лише сестра з чоловіком та двоє племінників. Батьків та інших рідних не стало. Своїх дітей також ще не має – чоловік поки не одружений.
“Я розповів родині сестри, куди збираюся. Вони відповіли, що пишаються мною і подумки будуть зі мною. Загалом у США чимало моїх друзів та знайомих підтримують Україну та хотіли би воювати на її боці. Але більшості все покинути і поїхати сюди не дозволяють справи вдома: сім’я, робота…” – каже Едвард.
Чоловік вражений відвагою українців, а ще неймовірною гостинністю.
“Українці надзвичайно гостинні, навіть більше, ніж у мене вдома, у південній частині США”, – відзначає.
Чернівці йому подобаються. Каже, чудове місто. Хоча жалкує, що довелося обрати для знайомства такий сумний час.
“Мрію приїхати сюди після перемоги і спокійно помилуватися Чернівцями та іншими містами України”, – каже американець.
Едвард переконаний, що українці, які можуть тримати зброю в руках, повинні боротися до кінця, до перемоги, і не відступати та не втікати від війни за кордон.
“Свою землю треба відстоювати, захищати. Це ваша країна, ваш дім. Це місце, де ви народилися. Боронити її – це ваш обов’язок. А обов’язок усього світу – підтримати вас у цій боротьбі”.
” ”
–>
