Про Сергія Алексеєнка думали, що він 200-ий, а він одержавши важке поранення ніг, попри дикий біль, долав кілометр за кілометром, щоб дістатися позицій ЗСУ.
Дивовижну історію порятунку свого колеги розповіли на своїй сторінці у соцмережі військовослужбовці з 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу.
За словами товаришів, механік танку Т-64 у той день вдруге заходив у розбите окупантами селище на Півдні України. Його броня йшла першою, аж раптом — танк Сергія підірвався на міні…
Герой пригадує, що після того, як прийшов до тями, зрозумів, що він з перебитими ногами, знаходиться всередині підірваного танка. Всупереч пекельному болю від поранення, український воїн вирішив вижити та вибратися з пошкодженого танку.
Його оточували лише російська техніка та солдати й те, що вони приносять на нашу землю: згарища та знищення, спалені автівки та розбиті будинки місцевих мешканців.
Сергію вдалося відповзти до узбіччя дороги та скотитися з неї, коли раптом він почув нові вибухи та гуркіт ворожого танку, що наближався до нього. Він відчайдушно почав рити землю руками, розгрібати під собою мул та старе листя, зариваючись в них все глибше і глибше.
Окупанти роздивлялися підірваний Т-64, бачили його відкриті люки та понівечену частину.
“Якщо знайдуть — то живим вже не лишусь”, — промайнуло в голові Сергія й він тамуючи подих ще дужче притиснувся до землі.
Однак, розпочався новий бій та рашисти повернулися на свої позиції. Закріпившись в селі, росіяни безперестанку гатили в бік української армії, яка нині веде наступ на Півдні нашої країни…
За спогадами Сергія, він провів майже добу без надії на допомогу та без мобільного зв’язку, зі страшним болем понівечених ніг. В гарячці та з нестерпною спрагою без ковтка води, він ховався від постійних обстрілів та вражих безпілотників, що прочісували територію.
Здолавши на руках та колінах 6 кілометрів, чоловік вже зневірився, втрачаючи силу, але ж раптом його мобільний віднайшов зв’язок, давши йому надію на порятунок.
Додзвонившись до побратимів, Сергій розповів їм про свій стан та місце перебування. Товариші вчасно прийшли на допомогу, коли поранений вже зовсім був знесилений. Коли його знайшли, Сергій вже не міг ворушитися.
Військовим вдалося надати йому невідкладну допомогу та вивезти до шпиталю.
За кілька днів Сергій прийшов до тями. Зараз він спокійно розповідає про свій дивовижний порятунок. Єдине, що його засмучує, що за прогнозами лікарів він зможе ходити не раніше, ніж за пів року.
Втім танкіст 28-ої бригади Сергій переконаний, що його побратимам та українській армії вдасться знищити ворога і повернути ВСІ наші землі набагато раніше, ніж лікарі дозволять йому знову підвестися на ноги.
” ”
–>
