Студенти Чернівецького Національного університету провели вуличний квартирник під символічною назвою “Єдині”, де співали пісні, піднімали власний бойовий дух та спільно проводили дозвілля.
Також під час заходу збирали кошти на потреби ЗСУ та підрозділів територіальної оборони.
Про це повідомляє кореспондентка molbuk.ua з місця події.
Підтримка української пісні та всіх захисників, які героїчно боронять нашу землю. Керівник ЦКІДу Дмитро Павлюк розповів про головну ідею організації квартирника.
“Ідея проведення такого заходу назрівала ще від початку військових дії. Ми знаємо, що слово – це завжди зброя і про це говорив ще Тарас Шевченко. Ми цілий тиждень організовували такі заходи на підтримку наших захисників. Студенти активно займаються волонтерською організацією і тому швидко організувалися, а саме творчі студенти підтримують творчістю”, – розповідає Дмитро Павлюк.
Загалом студенти, які навчаються у різних вузах, але зараз перебувають у Чернівцях, співали патріотичні пісні та піднімали бойовий дух не тільки один одному, а й пересічним слухачам. Розповідають, що за місяць війни багато чого змінилося, не лише у нашій країні, а й у їхній свідомості.
Як Вам бути молоддю під час війни?
“Жахливо! Ще коли було вторгнення у Донецьк і Луганськ то не так усвідомлюєш, а зараз це страшно. Це важко морально, бо ми ще живемо у місті, де тихо і спокійно, тому не можемо зрозуміти як тим людям, які у Києві чи Харкові. Тому коли вони до нас приїжджають особисто я намагаюся максимально допомогти чим можу”.
Чому не виїхали до іншої країни?
“Мені сказав мій брат їхати, але я не хотіла. Я сказала, що якщо у нас щось стається, то ми маємо разом протистояти. Якщо б я була в іншій країні, то думаю, що мені б було ще гірше розуміючи, що рідні залишилися в Україні. Знаєте, я не хочу покидати свою домівку”, – каже дівчина.
Чи планували записатися у лави територіальної оборони?
“Я намагався записатися, але там вже не було місця. Але завжди є чим допомогти, тому я активно займаюся волонтерською допомогою”.
Надіємося, що найближчим часом війна завершиться. Чи усвідомлюєте, що на Ваші юні роки припаде післявоєнний період і ми, теперішня молодь яка залишилася, буде відбудовувати країну і чи готові Ви до цього?
Усвідомлюю, тому я зараз вчуся багато, щоб знання застосовувати потім у реальному житті і у подальшому бути корисним у відновлення країни. Я розумію, що це значний виклик, але я готовий до такого, бо це досвід і установка на подальше життя”, – каже Олександр.
Зрозуміло, що ми вже не будемо такими, як раніше. Чи кардинально у Вас змінилися цінності та пріоритети?
“Поки важко це помітити, бо постійні стреси і не звертаю на це увагу. Щодо пріоритетів, то зараз я хочу, щоб ми перемогли і особисто я буду робити все для цього”, – каже Андрій.
” ”
–>
