Куди ховатися населенню у Чернівцях у випадку обстрілу?
Про це у коментарі кореспондентці molbuk.ua повідомив начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Чернівецької міськради Володимир Самолюк.
“Жодна держава світу не може забезпечити кожного мешканця персональним бомбосховищем. Захисні споруди цивільного захисту, сховища та протирадіаційні укриття не призначені для укриття населення. Вони – для сховку працівників підприємств, установ та організацій, які зобов’язані продовжувати роботу під час бомбардувань, артобстрілів тощо. Це медики, водоканальники, енергетики, газовики, транспортники, військові, мобілізаційні ресурси, ті, хто випікає хліб та інші життєвоважливі продукти, немобільні хворі. Усі ці категорії не можуть залишити місто, тоді як інші мають змогу завчасно виїхати в сільську зону, до прикладу.
Тож людям не варто розраховувати на захисні споруди цивільного захисту, а підготувати місця у власних підвалах, подивитися, чи вони придатні для укриття. Зрештою, протирадіаційні укриття – це ті ж підвали, від жодної бомби вони не захищають, вони розраховані на захист від дози радіації. Нам дісталася спадщина СРСР, коли країна готувалася до ядерного конфлікту. Тому протирадіаційні укриття абсолютно не можуть підходити під розряд так званих бомбосховищ. Вони на це просто не розраховані.
Підвальні ж приміщення будувалися під будинками в тому числі й для захисту. Оце якраз той момент, коли держава виконувала свій конституційний обов’язок. Інша річ, що ми свої підвали перетворили на готельні номери та погреби, позносили туди все зайве сміття з хати, захарастили. А зараз хочемо, щоби хтось прийшов нам їх чистити?
Та й якщо взяти всі наші сховища незалежно від стану, вони не зможуть забезпечити і п’ятої частини населення нашого міста, навіть за умови розміщення двох людей на метр квадратний.
Варто розуміти, що при сучасних засобах ураження при прямих влученнях не захистить нічого. Проте більше уражень – не від прямого влучання, а саме від осколків скла, куль, бетону, які летять і падають. Тому будь-яка стіна, а тим більше підвальне приміщення, погріб захищають хоч якось.
За 30 років у Чернівцях не побудували і не ввели в експлуатацію жодної захисної споруди. Це ще всім треба подякувати за те, що 30 років намагаються хоч щось утримати від того, що залишилося. Така ситуація не склалася вчора. Це те, що накопичилося, і те, чому не приділялося достатньої уваги. Хоча є й об’єктивні причини. До прикладу, такі потужні заводи як “Кварц” та “Гравітон” мали величезні захисні споруди. Цих заводів фактично не стало, а в них на балансі залишилися сховища. Ні держава не може туди вкладати гроші, ні місто, бо це не власність громади.
Найбільше наразі в місті сховище знаходиться на території підприємства “Розма”, що на вулиці Прутській. Воно має площу майже три тисячі квадратних метрів і розраховане на п’ять тисяч осіб. Проте укриття знаходиться у власності підприємства. Зрозуміло, що вони використовуватимуть його в першу чергу для власних потреб. Можливо, погодяться пустити туди й інших, але треба враховувати ще й такий момент. Нормативні рекомендації стверджують, що у випадку артобстрілу людина може встигнути пробігти максимум 500 метрів. Якщо більше – велика ймовірність, що бігти доведеться вже під обстрілом. Водночас у районі, де розташована “Розма”, практично немає житлових будинків, там виробнича зона. То хто ж туди буде бігти з центру міста ховатися..?”.
” ”
