Чи буде в Україні робота, чи зростатиме зарплата та якими будуть ціни?
Економісти з Чернівців та Києва на прохання кореспондента molbuk.ua зробили прогнози на 2022 рік.
Наші експерти:
Андрій Новак, голова Комітету економістів України (Київ).
Євген Ткач, кандидат економічних наук, доцент ЧНУ (Чернівці).
– Чи буде падіння гривні? Чи залишатиметься наша валюта стабільною?
А.Н.: “З економічної та фінансової точки зору сьогодні немає особливих ризиків для девальвації гривні. У нас, як не дивно, завдяки коронавірусним обмеженням, які були введені у практично всіх країнах світу, відносно збалансувалася зовнішня торгівля. У нас практично не змінився експорт, але значно впав імпорт. Тож велике негативне торговельне сальдо, яке фіксували раніше, залишилось негативним, але не таким значним. Це перша частина з того, з чого формується курс національної грошової одиниці.
Друга – це прямі валютні притоки-відтоки. Тут також у нас “плюс”, зокрема, за рахунок коштів заробітчан, надходження від яких за останній рік зросли на 10 відсотків, і станом на сьогодні офіційно становлять уже 12 мільярдів доларів.
Внаслідок цього зведений платіжний баланс у нас “плюсовий”. А ще нині у нас фактично рекордні золотовалютні резерви.
Отже, суто економічних факторів ризиків девальвації гривні зараз немає. Але є два інші фактори. Зокрема, ризик політичної (штучної) девальвації – метод, до якого приходили багато наших урядів як метод найлегшого наповнення бюджету. Можливо, саме для цього, за відсутності економічних ризиків девальвації, Кабмін у бюджеті на 2022 рік заклав курс долара у розмірі 28,5 грн. Відносно сьогоднішнього ринкового курсу це девальвація на 1-1,5 грн. Інший фактор ризику – форс-мажорний. Якщо відбудеться якась масштабна ескалація російських військ на Сході, безумовно, це погано вплине на курс гривні. Напружений військово-політичний стан є головним форс-мажорним фактором”.
Є.Т.: “Завжди визначається оптимістичний, песимічний та реалістичний сценарій прогнозу. На мою думку, варто дати прогноз між оптимістичним та реалістичним. Макроекономічні ризики падіння гривні існують однозначно. Валюта – це товар, а ціна на нього формується через співвідношення попиту і пропозиції. Зрозуміло, що може існувати і якийсь регуляторний вплив на ці процеси. Пропозицію іноземної валюти формують експортери, інвестори, а також кошти, які приходять в Україну від заробітчан. А ось імпорт – це завжди попит на валюту. І тут постає питання: що буде в нас із експортом? Чимало є прогнозів щодо того, що кон’юнктура на світовому ринку, експортерів якої є Україна, буде дещо погіршуватись. А це означатиме ризик того, що Україна може недоотримувати валюту. Однак більше є ризиків з боку попиту на валюту. Він обумовлений тими ж цінами на енергоносії.
З огляду на наявні валютні резерви, яка на сьогодні слугує Україні “фінансовою подушкою безпеки”, їх достатньо для того, щоб утримувати ситуацію, щонайменше в 2022 році.
Але існує ще один прихований фактор. У нашій країні завжди складалася закономірна, з точки зору науки і парадоксальна, з точки зору здорового глузду, ситуація: причиною погіршення добробуту людей ставало попереднє його покращення. А умовою того покращення було макроекономічне становище. Тобто, коли починають зростати доходи, тоді й зростає добробут людей, і вони починають купувати багато товарів та послуг. Як правило, купують багато імпортних благ: телефони, комп’ютери, побутову техніку чи навіть те саме будівництво. У такому разі валюта починає “тікати” за кордон, і це створює ситуацію дефіциту валюти в Україні. Внаслідок цього іноземна валюта зростає у ціні, а національна – девальвує”.
– Чи підвищать зарплати? Якщо так, то на скільки?
А.Н.: “Зростання середньої зарплати буде незначне. Відбудеться незначне зростання базових системних платежів, перш за все, мінімальної зарплати, яка зросте на 200 гривень – із 6500 до 6700. Буде й незначне зростання пенсій, що потягне за собою зростання середнього показника зарплати в Україні”.
Є.Т.: “Питання в тому, наскільки зросте номінальна і реальна зарплата. У 2021 році номінальна зросла приблизно на 20 відсотків, а реальна – менш, ніж на 10% через інфляцію. Мій прогноз: цього року не буде суттєвого зростання зарплати. У нас мінімальний рівень зарплати, який закладений у бюджеті на 2022 рік, очікується лише на 200 грн, і тільки з першого жовтня.
Наші уряди полюбляють підвищувати зарплати. Це робити, звісно, потрібно. Проблема в іншому – немає системності в підході. Якщо підвищується зарплата, то починає зростати попит. А що реагує на цей попит? Якщо купують більше, то бізнес починає більше виробляти? А умови створені для того, щоб виробники більше створювали продукції? Якщо ж таких умов недостатньо, то бізнес починає підвищувати ціни і втрачати через те, що українці купують більше імпорту”.
– Чи буде збільшуватись кількість безробітних?
А.Н.: “Гадаю, що завдяки багатьом бюджетним програмам, у тому числі й “Великому будівництву” та “Великій реставрації”, дещо збільшиться зайнятість населення в Україні”.
Є.Т.: “Показник безробіття у світовій практиці обчислюється двома способами: розрахунок рівня за методологією Міжнародної організації праці. Прогноз рівня безробіття у нас, як правило, варіює у межах 8-9%. І повірте, цей показник не вищий, ніж у ЄС. Інший показник – кількість офіційно зареєстрованих безробітних на біржі праці.
На найближчий період спостерігатиметься тенденція макроекономічної стабільності. Тобто, значних ризиків для зростання безробіття немає. Навпаки – в умовах макростабільності може бути тендеція до незначного зменшення рівня безробіття”.
– Чи збільшиться кількість заробітчан?
А.Н.: “Якщо у 2022 році в більшості традиційних для заробітчанства українців будуть зняті карантинні обмеження щодо перетину кордону і перебуванню в країні, тоді слід чекати на відновлення або продовження хвилі українського заробітчанства. Очікується, що їх буде більше, ніж у “коронавірусні” “локдаунні” роки”.
Є.Т.: “В умовах макроекономічної стабільності і економічного зростання, як правило, такі тенденції є незначними. Коли триває найбільш імпульсивне зростання відпливу робочої сили за кордон? Тоді, коли криза, знецінення валюти, інфляція і зниження рівня зарплат. Нині ж, на найближчий період немає прогнозів щодо фінансово-економічних криз, тому різкого відпливу населення за кордон не очікується. Навпаки, є позитивні тенденції, пов’язані зі сферою ІТ”.
– Ціни на продукти зростатимуть через газ?
А.Н.: “Безумовно, так. Особливо це стосується тих продуктів, у собівартості яких велику частку займають енергоносії. Зростання цін, звісно, неминуче. Бо ні виробники, ні торговці не можуть працювати собі у “мінус”. Якщо у них зростатиме собівартість, вони змушені будуть підвищити ціну на свій товар”.
Є.Т.: “Газова криза, на жаль, продовжуватиме впливати на ріст цін на продукти. Але, гадаю, впливатиме дедалі менше. Ще у 90-х роках українська економіка споживала набагато більше енергоносіїв, ніж, до прикладу, економіка Німеччини. У нас у цьому плані спостерігаються позитивні тенденції. Ми зменшуємо споживання енергоносіїв. У нас поступово запроваджуються енергоощадні технології, частково відбувається розвиток альтернативної енергетики… Звісно, цього недостатньо для того, щоб убезпечити свою країну та свою економіку від зовнішнього чинника”.
– Чи зростатимуть суми в платіжках? Що буде з ціною на газ?
А.Н.: “Для бізнесу вартість газу, звісно, буде ринковою. І це залежить не тільки від України. Хоча за правильної газової політики ми могли би мати значно дешевші енергоресурси. По-перше, за рахунок збільшення їх видобутку і виробництва, а по-друге, за рахунок повернення до попередніх принципів і форм нарахування тарифів.
Крім того, на ринку газу буде багато чинників – і політичних, і економічних. Наприклад, незапуск “Північного потоку-2″, а також санкції, які можуть значно посилити проти Росії як головного постачальника газу на європейський ринок. А ще – загальноекономічні процеси, чергова світова криза, яка багатьма прогнозується саме у 2022 році”.
Є.Т.: “Є меморандум, підписаний урядом. Тобто до 30 квітня тарифи на газ для населення зростати не будуть. Є прогнози, що надалі ціни на газ зростуть ще на 20%. Тут є й багато зовнішніх чинників, тому тут складно дати точний прогноз”.
