У Вознесенському храмі в Лужанах протікає дах, стіни лущаться від цвілі. Якщо це не зупинити, можуть постраждати й унікальні фрески храму.
Про це йдеться у публікації ” “.
“Раніше думали, що збереглася тільки одна фреска”
Настоятель храму отець Роман Палійчук проводить мене всередину та розповідає, що у 90-роках розпочалися реставраційні роботи у приміщенні. Тоді і з’ясували, що малюнків, графіті на стінах збереглося багато.
– До того часу ми вважали, що всі фрески втрачені назавжди, а було відомо лише про одну збережену. Та, як з’ясувалося, їх залишилося чимало. У вівтарній частині не до кінця відновили 80 відсотків фресок, які потрібно ще реставрувати. Та через те, що у 2008 році припинилося фінансування реставрації, наразі вони не відновлені.
Найдавнішою у храмі є фреска із чотирядковим надписом і зображенням литовського боярина Феодора Вітольда.
– Біля цього вершника ми бачимо чотирьохрядковий напис. У ньому йдеться: “Я, раб Божий Вітольд, є засновником цього храму”. В архіві є збережена грамота купівлі-продажу, що Вітольд у 1421 році купив село Лужани. На цьому малюнку – його авторський напис, який бачимо і сьогодні. Ця фреска є найдавнішою, – розповідає отець Роман.
Рука іконописця храму більше ніде не повторюється
Приблизна дата будівництва церкви – 1450 рік. Проте, за словами отця Романа, проведені раніше розкопки можуть свідчити, що збудована вона раніше. Та навіть за наявними даними, храм є найдревнішим на Буковині.
– Коли ми вже маємо таку унікальну пам’ятку, то маємо замислитися над тим, як її зберегти. Храм ще до кінця не вивчений, і ці фрески до кінця не відновлені. Дослідники вважають, що рука іконописця, який розписував цей храм, більше ніде в Україні не повторюється, тобто ці ікони є унікальними, – каже Роман Палійчук.
Востаннє храм реставрували ще у 2008 році. Після цього жодних ремонтних робіт не було.
Реставрації першочергово потребує дах будівлі, адже через пориви вітру, дощі, він все більше руйнується.
– Ще у 2008 році, коли робітники складали акт виконаних робіт, то у ньому йшлося, що спочатку відновлення потребує дах церкви. За ці роки ми вже неодноразово ремонтували його. Та на ньому немає водозливних труб, тож уся вода стікає з даху під стіни. Через це на них почала з’являтися пліснява. До фресок ще є майже півтора метра, але якщо це не призупинити, пліснява може перекинутися на малюнки, – каже отець Роман.
Роботи не просунулися й через те, що донедавна було невідомо, хто є власником церкви. Держава вважала, що власником є громада, а громада мала єдиний документ, в якому було лише прописано, що Кіцманська райрада надає громаді у користування цей храм.
– Для початку реставраційних робіт потрібна проєктно-кошторисна документація, на яку потрібно приблизно 500 тисяч гривень. Через те, що не могли визначитися, хто є власником храму, ніхто не мав права зробити замовлення на документацію, – каже отець Роман.
За словами настоятеля церкви, нещодавно стало відомо, що балансоутримувачем храму тепер є Чернівецька районна рада. Чернівецька районна рада є правонаступницею Кіцманської районної ради, а отже, саме вона є власником цього храму і вже повинна звернутися до обласної ради з клопотанням про виділення коштів для підготовки документації.
Поруч із Вознесенською церквою височіє новий храм, збудований за кошти громади. У старий храм люди приходять молитися кілька разів на рік.
– З 2014 року у Вознесенському храмі ми молимося декілька разів на рік, бо це храм, і в ньому повинна бути молитва. Основні ж служби правляться у новому храмі. Дуже сподіваюся, що облрада цього року зможе замовити проєктно-кошторисну документацію, щоб найближчим часом можна було розпочинати ремонт даху, – додає отець Роман.
” ”
