Цей детектив — не постановка, а реальна тютюнова контрабанда на наших західних кордонах. Саме тут перетікають сотні мільйонів, навіть мільярдів гривень щороку! І цей бізнес лише розростається.
Тютюновий “контрабас” давно став легендарним у всій Україні, де тільки існує кордон. Але саме Буковина і Закарпаття — беззаперечні лідери контрабанди.
“Пачкарі”, “верблюди”, “бобри” — хто за ними стоїть, і чому вони такі невловимі, йдеться 4 липня у сюжеті ТСН.Тиждень.
“Облави, щоб і контрабандиста схопили, і контрабанду виловили, бувають вкрай рідко. Бо не просто так у цих ящиках — справжня влада та величезні гроші! Ми вирушили шукати відповіді туди, де закінчується державна географія — у ліси Буковини та гори Закарпаття. Тут вперше до нас прийшло усвідомлення, що ми маємо справу з справжніми бойовими організованими групами, які здатні протистояти спецпідрозділам. І всій правовій системі країни”, – йдеться в сюжеті.
“Увесь наш задум – ризикований. З багатьох причин. Та зараз є дуже велика вірогідність, що ми будемо викриті. А місія – провалиться. Київські номери в тутешніх місцях – сигнал, що сюди приїхали чужі”, – розповідає журналіст.
Чернівецька область, 10 кілометрів до державного кордону. Тут доглянуті сільські хати і багато новеньких, що лиш будуються. Гарні церкви, а серед бездоріжжя — каплички. Красива природа, комфортні гори. Це могло б бути раєм для якогось зеленого туризму. І рай, виявляється, таки тут є. Тільки для контрабандистів. Пекло — теж. Якщо стати на їхньому шляху.
“Ми в’їхали в містечко Красноїльськ, що на Буковині. Ця ділянка зараз вважається найрезонанснішою на українсько-румунському кордоні. Нас попередили, що краще тут, в містечку, не зупинятися. Бо “хвіст” може появитися в будь-який момент. Виявляється, своя розвідка у контрабандистів існує в усіх прикордонних селах. Пеленгують кожного підозрілого чужинця, – розповідає журналіст.
Діти — без цієї ланки неможлива вся схема контрабанди. “Фішкарі” — саме так називаються їх розвідники. Це мешканці прикордоння, селяни. Інколи це діти, що просто катаються велосипедом. Або підлітки з дорожезною технікою, яку навіть не кожен боєць на фронті має. За словами прикордонників, одного разу у п’ятнадцятирічного підлітка вони виявили тепловізор.
Чужинців вони починають пеленгувати ще за десятки кілометрів до найближчого села. А прикордонників “вести” просто з-під порогу їхнього підрозділу.
“Відслідковуючи наші транспортні засоби, так і коли наш наряд виходить. Вони можуть за ним на певній відстані рухатися”, — розповідає Віталій Пліскевич, перший заступник начальника відділу прикордонної служби “Яблунівка”.
“Контрабасна ієрархія”:
Головний — організатор. Він готує інших учасників схеми до вилазки з товаром.
Розвідка ретельно зондує весь маршрут руху. За що, кажуть, “фішкар” отримує близько 50 доларів.
Далі схема переходить до так званих “пачкарів”.
“Люди, які носять товар безпосередньо. На річковій ділянці їх називають “бобрами”. На гірських – “верблюди”, “олені”, — пояснюють прикордонники.
Їх завдання чітке і зрозуміле — оперативно переправити вантаж і не попастися прикордонникам. Кожен “пачкар” на собі може нести по два, а то й більше ящиків цигарок. В кілограмах це шістдесят і більше. В грошах — тисяча доларів і більше.
Зазвичай ще одна каста – водії – підвозять для них товар якнайближче до кордону.
Часто одна “ходка” — це, в середньому, 30 ящиків цигарок. Або з десять тисяч доларів чистого прибутку для організатора. Бо один такий “олень”, “верблюд” чи “бобер” отримає всього 50 баксів. І як бонуси: всілякі травми, обмороження, передозування наркотиками.
Мовляв, без допінгу контрабандний марафон — штука нереальна. Коли за лічені хвилини потрібно “взяти” в брід річку, чи бігти гірськими хребтами від службових собак. Ще й з дорогоцінними вантажем на плечах. А тому не дивно, що “пачкарі” не на жарт воюють з прикордонниками, якщо попадуться.
Підрозділ “Красноїльськ” серед прикордонників вважається мало не засланням. “Розбірки” — справа буденна. Була, принаймні, рік-два тому. Зараз, каже майор, трошки “втряслося”. Можливо, через часту ротацію самих прикордонників. А, отже, не встигає контрабандний бізнес аж дуже прокрастися у підрозділ.
Від початку року, за офіційними даними, у всій Чернівецькій області так званого “пачкарства” стало вдвічі більше, ніж його фіксували торік за цей же проміжок. Впійманого товару — мінімум на десять мільйонів гривень.
Перекидування цигарок через кордон — штука настільки прибуткова, що обросла потужною технікою: мотоциклами, квадроциклами, всюдихідними позашляховиками. До всього, “пачкарі” напаковані найсучаснішими технологіями: від тепловізорів до літальних апаратів.
Безпілотники — ось страх і ненависть для охоронців рубежа. Такі гаджети за раз піднімають ящик цигарок! Це — мінімум людських зусиль. І близько 500 доларів за один політ. У Європу вони літають, наче лоукости.
“Тільки ми залишили вдень кордон на Буковині, вночі там запеленгували цілий літак. Затримати його вдалося лиш з другої спроби і аж за півтисячі кілометрі, на Житомирщині. Порожнім. Схеми настільки відточені, що впіймати контрабандистів — швидше виняток, ніж правило. Та й наслідків майже ніяких. Контрабанда — кримінал у Румунії, але не в Україні. Злочинцю — лиш штраф. Кілька тисяч гривень, які він “відіб’є” одразу, як тільки знімуть кайданки”, – йдеться у сюжеті.
” ”
