“У донорів кращий баланс холестерину і нижчий його загальний рівень — отже, менша ймовірність серцево-судинних хвороб. У донорів менші ризики захворіти на рак легень, прямої кишки, шлунку та гортані”, – заявили у МОЗ.
Також у донорів менше проявів запалення та вищий так званий антиоксидантний статус – їхній організм краще знешкоджує вільні радикали. Донору регулярно і безкоштовно роблять аналізи на гемоглобін, ВІЛ, гепатити B та C і сифіліс.
У МОЗ розказали, хто може бути донором і що робити перед здачею крові.
Як підготуватися до здавання крові?
Не вживайте алкоголь за 48 годин до здавання крові.
Відмовтесь від жирної, смаженої, копченої, молочної їжі, вживайте менше солі напередодні.
Виспіться і з’їжте легкий сніданок.
Не куріть за годину до здавання крові.
Не здавайте кров, якщо відчуваєте озноб, запаморочення, головний біль чи слабкість.
Перед здаванням крові відверто відповідайте на запитання лікаря і не приховуйте інформацію.
Після здавання крові відпочиньте 10–15 хвилин. Повідомте персонал, якщо відчули запаморочення або слабкість. В такому стані не рекомендується сідати за кермо чи залишати центр здавання крові.
Протягом перших 12 годин після здавання крові уникайте інтенсивних фізичних навантажень. Рукою, з якої брали кров, не рекомендується піднімати важкі речі. Наступні дві доби потрібно повноцінно і регулярно харчуватися та пити більшу, ніж зазвичай кількість води (не менше 2 літрів). Від алкоголю на цей час краще утриматися.
Як часто можна здавати кров?
Кількість регулярних донацій крові на рік у чоловіків та жінок – не більше 6 з мінімальною перервою між стандартними донаціями 60 днів.
