Останнього тижня нардепи наголосували 37 законів. Серед важливого – розблокування земельного закону, крок до заборони продажу ліків дітям і початок епопеї під назвою амністія капіталів. Але куди цікавіше чекає попереду, бо тиждень цей заклав купу стартів, але де може бути фініш – велика інтрига.
Про це 6 червня йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.
Пенсійна реформа
Чого лише варте внесення до парламенту ідеї про підняття пенсійного віку українцям. Авторка законопроєкту Галина Третьякова пропонує йти на відпочинок не в 60, як зараз, а в 61. Пояснює так: Україна наблизиться до європейських держав, де мінімальна вікова планка для пенсіонерів встановлена взагалі на позначці 65. Однак, насправді, ця ініціатива – таке собі зондування ґрунту перед великою перебудовою усієї пенсійної системи. Про її ризики вже заговорили в кулуарах.
“Зробити перерахування в приватні пенсійні фонди обов’язковим податком. Це просто абсурд і крадіжка для всіх”, – заявила лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко.
В тонкощах цієї пенсійної революції ще слід розібратися. Але те, що державний пенсійний фонд ризикує розсипатись будь-якої хвилини – доведений факт. Тож введення накопичувального рівня цілком може врятувати кишені нинішніх 30-річних у майбутньому. Уряд працює над концепцією, але що отримаємо в результаті – поки що загадка для всіх.
Законопроєкт про олігархів
Однак, несподівану розв’язку отримала інша інтрига – із законопроєктом про олігархів. Тиждень тому у ЗМІ “злили” окремі його норми, які встигли наробити купу розмов – хто кому олігархи і що з ними буде далі. І от Володимир Зеленський вніс до Ради офіційний документ. Той заплутав усіх ще більше.
Щоб стати олігархом, потрібно відповідати трьом із чотирьох критеріїв:
– мати статки у 2 мільярди з лишком;
– мати монопольку;
– мати власне ЗМІ;
– брати участь у політичному житті.
Всі, кого призначать олігархами, мають щорічно звітувати в НАЗК, на кшталт чиновників і депутатів, про доходи і контакти із представниками політикуму. А ще олігархам заборонять фінансувати політичні партії. І ця норма в деяких депутатів викликала насмішки і небезпідставно.
“Продавці шаурми фінансують партії, касири супермаркетів, безхатьки. Щоб олігарх вніс внесок в партію, не бачив”, – сказав голова фракції “Голос” Ярослав Железняк.
Втім, найяскравіше цю тезу охарактеризував претендент на олігарха Томаш Фіала, засновник інвест-компанії “Драгон Кепітал” і власник медіа-холдингу, в своєму свіжому інтерв’ю. Особисто він не фінансував партію “Голос”, внески робила його дружина. І судячи з тексту закону, так робити можна буде й далі. Втім, треба зауважити, що цей законопроєкт, попри очікування, не передбачає “розкуркулювання”, однак й розширення імперій не дозволять. Такий собі “лайт-варіант” був створений з єдиною метою – пройти голосування у сесійні залі, де традиційно зібране представництво різних груп впливу. І на це непрозоро натякнув секретар РНБО Олексій Данілов.
“Відповідні зміни деякі, я думаю, що будуть вносити депутати Верховної Ради, але треба розуміти, що коріння, головні речі мають лишитися фундаментальними”, – сказав секретар РНБО Олексій Данілов.
Кримінал за брехню в деклараціях та реакції мйбутніх олігархів
Однак, ця спроба Зеленського розділити вплив великих грошей від впливу на політику, щоб отримати ще більші гроші, може з тріском провалитися. Свіжий приклад – голосування про повернення тюрьми за брехню в деклараціях.
Цей антикорупційний закон депутати примудрились знести крутіше, ніж це свого часу зробив Конституційний суд. Так, кримінал за брехню в деклараціях справді повернули. Але паралельно проголосували правку “слуги народу” Ігоря Фріса. І от за нею можна спокійно переписувати нажите майно на родичів і нічого не писати в деклараціях.
Офіс президента від цього закипів, Зеленський пообіцяв накласти на закон вето. Але чи не є це попереджувальним сигналом від Ради для наступних президентських ініціатив? Бо “Європейська солідарність” перейнялася долею власного лідера з приводу закону про олігархів. Там вже заявили, що це антипорошенківський документ.
“Законопроєкт Зеленського спрямований винятково на Порошенка”, – заявили в пресслужбі “Європейської солідарності”.
Петро Олексійович хвилюється не випадково. Він не просто депутат, а підходить за всіма критеріями антиолігархічного закону. Експрезидент є лідером партії, власником двох телеканалів та мільярдер.
Та якщо добре пошукати, в сесійній залі таких знайдеться ще зо 5-10 людей. Саме тому формування реєстру олігархів Зеленський віддав на розсуд Радбезу. Те, що Зеленський саме на РНБО покладається найбільше, яскраво продемонструвала чергова п’ятниця, де були представлені результати попередніх рішень. Зокрема, з державних дач у Кончі-Заспі розпочали виселення 20 колишніх чиновників, а злодії в законі та кримінальні авторитети більше не мають впливу на території України.
“На сьогодні таких людей немає. Після рішення РНБО їх було 17, сьогодні жодного злочинця, який є під цими атрибутами”, – запевнив секретар РНБО Олексій Данілов.
Референдум про олігархів
Однак, тема законопроєкту отримала нове сенсаційне продовження.
“Для тих, хто спробує переламати, перегойдати або домовитись з депутатами українського парламенту щодо цього закону, у мене буде одне запитання – і це запитання щодо статусу олігархів, яке буде винесено на всеукраїнський референдум. Це питання буде першим”, – наголосив президент України Володимир Зеленський.
Ця заява – попередження, але не лише до великого бізнесу чи депутатів. А й сигнал ще до однієї відомої політичної фігури. Цього тижня Юлія Тимошенко вирішила використати інструмент, який тільки нещодавно зробили доступним – референдум. Мати “Батьківщини” зосередилася на своєму “конику” – скасуванні земельної реформи, яка має стартувати за місяць. Втім, і земельне питання, і референдум, це вже виконані обіцянки самого Зеленського. Навряд чи глава держави дозволить комусь це поле переорати. І заявлені ним вимоги на гру за правилами чітко вказують на нове позиціонування владної верхівки.
Єдине, що варто пам’ятати – гравці з конкурентних команд хитрі та досвідчені. І слово досвідчені означає, що вони переграли вже не першого президента. Тож попереду вкрай цікаве змагання. Жаль тільки, що там часто грають українцями.
