35-річний майстер народного мистецтва Василь Беженар відроджує забуту техніку паперових витинанок.
Про це йдеться у публікації .
Витинанками прикрашали сільські хати
Василь Беженар народився у селі Нелипівці на Кельменеччині. Навчався у Чернівецькому художньому училищі № 5 та Кам’янець-Подільському національному університеті. Зараз працює методистом Буковинського центру культури і мистецтва. Провів шість персональних виставок. Крім витинанок, займається писанкарством, графікою, керамікою.
– Народна витинанка з’явилася на Буковині в середині ХІХ століття. Цей вид декоративно-ужиткового мистецтва був досить поширений тоді. Сільські мешканці почали переходити від курної хати до “чистої”, яку хотіли чимось прикрасити. Доступним і дешевим матеріалом був папір – білий або кольоровий, з якого можна було вирізати різні вироби. Витинанки виготовляли за допомогою ножиць, ножа. Найчастіше це робили навесні перед Великоднем або взимку перед Новим роком чи Різдвом, – розповідає пан Василь. – Витинанки кріпили на стінах, вікнах, сволоках, печі, мисниках. На жаль, автентичних зразків майже не збереглося, адже матеріалом слугував тонкий папір, отож вироби були доволі крихкими. Вирізали здебільшого рушнички, фіранки, зірочки, пташок. Переважали геометричні та рослинні мотиви, що нагадували традиції домотканих килимів, вишивок.
Викорисовує давні знаки – символи
Василь один із перших на Буковині почав займатися витинанками.
– Це було моє улюблене заняття ще з дитинства, – запевнив майстер. – Спершу вирізав сніжинки. Потім зробив паперові фіранки на вікна, які дуже сподобалися мамі. Пізніше почав створювати станкові композиції великого формату. Сам продумую сюжети, роблю ескізи, за якими вирізаю. Користуюся канцелярським ножем, ножицями – звичайними та манікюрними. Використовую спеціальний художній папір, картон. Поєдную різні кольори, щоби вони гармоніювали між собою. Звичайну витинанку можу зробити за п’ять хвилин. А на панно доводиться витрачати тиждень або й більше часу.
Майстер використовує давні знаки-символи: ромб, сонце, зірка, безкінечник, хрест, кінь, калина, маки, які мають глибинний образний зміст. Відомі його роботи на зразок автентичних фіранок: “Вазон”, “Ружі”, “Ангел”, “Півники”, “Квіти”. Більшість витинанок вирізані з одного аркуша паперу. Утім є композиції на теми народних свят і традицій, що складаються з кількох аркушів різних кольорів: “Коляда”, “Різдво”, “Великдень”, “Яблучний спас” та інші. Цікаві ікони “Богородиця з дитям”, “Благовіщення”.
– Мені подобається вирізати з паперу витинанки. Це цікаво і дуже захоплює. Коли працюю,забуваю про щоденні клопоти, відпочиваю душею, – зізнався пан Василь. – Хочу, щоби цим видом декоративно-ужиткового мистецтва займалося якомога більше людей. Для цього проводжу майстер-класи для викладачів та учнів художніх шкіл у Чернівцях і районах. Мої обидві доньки теж захопилися витинанками. Семирічна Єлизавета вже має власну колекцію сніжинок. Молодша трирічна Тетянка теж намагається щось вирізати. (Н. Будна)
