Від Театральної площі до вулиці Університетської пролягає сьогодні невеличка вулиця імені Еліезера Штейнбарга. До 1918 року вона іменувалася Heinegasse, до 1940-го – Lascar Lucia, за радянських часів – Івана Котляревського. У 1992 році їй було присвоєно сьогоднішню назву, а на будинку № 19 встановили меморіальну дошку з написом: “В цьому будинку 1919-1932 рр. жив відомий єврейський письменник Еліезер Штейнбарг”. Його порівнювали з Езопом. Він написав понад 500 байок.
Еліезер Штейнбарг народився 18 травня 1880 року в місті Липкани Хотинського повіту Бесарабської губернії в родині небагатого єврейського крамаря. Із дитинства хлопчик виявив неабиякі здібності до навчання. Він успішно закінчив хедер (єврейську початкову школу), самостійно вивчав російську та німецьку мови. Пізніше викладав ідиш та іврит у місцевих школах, брав участь у створенні підручників. Писав невеличкі оповідання, казки, п’єси, байки, які друкувалися на сторінках місцевої періодики.
У 1919 році на запрошення єврейської педагогічної громади Буковини Еліезер Штейнбарг переїжджає до Чернівців. Він очолює Раду директорів єврейських шкіл міста, організовує при Єврейському домі Шкільний союз і дитячу школу для вивчення ідиш. У 1921 році видає для дітей свій знаменитий буквар під назвою “Алеф-Бейз” з ілюстраціями талановитого художника Артура Кольника.
У березні 1932 року Штейнбарг помер через невдалу операцію. Проводжати його в останню дорогу прийшли тисячі людей. Такого похорону удостоювалися тільки найвідоміші чернівчани. На надгробному пам’ятнику висічено на ідиш рядки з його відомої байки “Молоток і шматок заліза”: “Сумно, діти, на цьому широкому, великому світі, гірко! Так давайте хоч байкою насолодимося”.
Еліезер Штейнбарг залишив після себе сім томів драм та віршів, два томи байок. Його твори перекладені на румунську, португальську, німецьку, російську, англійську мови. Вони видавалися в Бухаресті, Яссах, Буенос-Айресі, Тель-Авіві, Монтевідео, Нью-Йорку.
Читайте найоперативніші новини у Facebook і Telegram
