До редакції надійшов лист, в якому мешканці однієї з багатоповерхівок на Південно-Кільцевій скаржаться на сусідку-ворожку.
Про це йдеться у публікації , пише molbuk.ua
Мовляв, до неї щодня приходять відвідувачі, що небезпечно в період коронавірусу. А ще постійно горить світло у загальному коридорі, де “клієнти” очікують черги. А сплачує за світло весь будинок.
“У нашому під’їзді живе ворожка. Вже роки приймає клієнтів. Це малосімейка, але вона зробила зал очікування у спільному коридорі. Поставила лавочки, стільці. Цілий день горить світло, а розраховується весь будинок. Зараз епідемія коронавірусу, люди приходять різні, і всі сусіди від 1 до 5 поверху мають дихати повітрям з цими чужими людьми, торкатися ручок дверей, перил… Що нам робити? Чи має право ця ворожка наражати мешканців під’їзду на небезпеку і створювати незручності тим сусідам, які через коліна відвідувачів пробираються до своєї квартири?”, – йдеться у листі.
“Це – заздрощі”
Кореспондентка навідалася до будинку. Якщо на дверях сусіднього під’їзду встановлений кодовий замок, то тут вони відчинені. Можна запросто увійти до будинку.
У загальному коридорі на одному з поверхів стоять довга лавиця та старий стілець із пошарпаним сидінням. Коридор продовгуватий, але вузький: мешканцям сусідніх квартир, що йтимуть повз “клієнтів ворожки”, залишається не більше метра вільного простору. У коридорі горить світло.
На момент мого приходу відвідувачів не було. Натискаю дзвінок потрібної квартири. Відчинила висока жінка з пофарбованим у біле волоссям. Без маски.
“Заходь”, – без зайвих слів запросила до помешкання, додавши, що роззуватися не потрібно. Я пройшла на невеличку кухню і сіла за стіл. Довкола – багато ікон, образів, молитовників. На столі кілька Біблій, велика широка свічка, кілька видів карт таро…
Жінка запалила свічку і розгорнула Біблію.
“Ну, що у тебе? Розказуй”, – сказала мені. “Я журналістка, на вас у редакцію надійшла анонімна скарга…”, – випалила я.
Господиня одразу згорнула Біблію і загасила свічку. Тон розмови змінився.
“І що ж то за скарга, від кого? – запитує. – Я не знаю, вона анонімна, – відповідаю. Жінка записує в блокнот назву видання, з якого я прийшла, і повідомляє, що зв’яжеться “зі своїми людьми у Верховній Раді”, які, своєю чергою, сконтактують зі мною, а їм-то вже, мовляв, я точно все розповім. Звучить дивно. Та далі розмова перейшла у більш мирне русло.
“До мене вже не раз приходили всілякі перевірки. Та я нічого не порушую. З сусідами живу мирно, не п’ю, у мене тиша, ніколи немає криків. Кому я заважаю? Живемо удвох із чоловіком уже 38 років, маю двох синів та чотирьох онуків. У нас чудова сім’я. Усе життя працювала: 28 років – на “Трембіті”, три роки – на “Арніці”. Була і швачкою, і майстринею. У мене не траплялося такого, щоб я тільки сиділа вдома і приймала людей. Ніколи себе не рекламувала. Люди самі про мене почули, що говорю правду, і почали приходити. Це, мабуть, хтось просто із заздрощів поскаржився”, – каже жінка.
“Приходили від Януковича, тепер – від Зеленського”
Потроху розговорюємося. Господиню всі називають Людмилою, але справжнє її ім’я – Лючіка. Вона із села Буківка. Розповідає, що свій дар отримала від бабусі, яка колись мешкала на бульварі Героїв Крут.
“Отримала надзвичайні здібності у 33 роки. Зараз мені вже 56, – каже співрозмовниця. – Колись на бульварі жила баба Юля, царство їй небесне. Сліпа, дуже стара жінка. Якось я пішла до неї. Вона заплющила очі і мовила: “Лючіко, ти будеш моєю наступницею, прийматимеш людей, у тебе дар від Бога”. Я здивувалася, мовляв, як, я ж нічого не вмію! На що вона зауважила, що мама мене народила на п’ять “п’ятірок”. Вони є у даті мого народження, а ще я п’ята дитина у сім’ї (загалом нас шестеро). Незабаром бабуся померла, а я відчула в собі дар. Можу побачити теперішнє та майбутнє людини за картами “Таро”, датою її народження, або просто дивлюся на неї і бачу, що буде”.
Пані Людмила зауважує, що колись до неї “від Януковича” приїжджали “люди на чорному джипі”. Тепер навідувалися “від Зеленського”. “Я тоді сказала, що Янукович довго не буде у нас”, – додає. А ще, мовляв, до неї часом приходить поліція по допомогу в розслідуваннях складних справ. І навіть священники.
“Десь пів року тому поліція просила допомогти знайти молодого хлопця, який зник. Я сказала: якщо протягом трьох днів не буде, значить, його знайдуть у воді мертвим. Так і сталося. Якось батюшки, матушки з церкви прийшли і просять: “Люда, поможи, щоби до нас більше людей приходило”. Я порадила вранці бити у дзвони і просити Бога про допомогу. Вони потім дивувалися: “300 людей було в церкві, аж мило було дивитися!”
Жінка запевняє, що дуже набожна і щонеділі відвідує церкву. Щоранку читає псалтирі.
“Нікому не роблю зла. Хоч іноді й просять, наприклад, зробити так, щоби та чи інша дівчина ніколи заміж не вийшла абощо. Я таким не займаюся. У кожного своя доля. Зло завжди потім обернеться проти того, хто його чинить. На жаль, коли відмовляю у таких проханнях людям, майже на сто відсотків впевнена, що вони підуть з цим же до іншої ворожки, яка це зробить. Також ніколи не називаю суми за послуги: скільки дадуть, стільки буде”.
Пані Людмила пророкує: епідемію коронавірусу світ подолає до кінця року, а от війна на Сході буде тривати ще довго і забере багато життів.
Наостанок запитую співрозмовницю, чи можна сфотографувати її або хоча би розміщені на столі предмети. Вона відмовляється:
“Ні, не хочу, щоби до мене тут поліція ходила. Писати про мене можеш, а фотографувати – ні”. Після цього випроваджує мене до коридору. Там уже чекають дві відвідувачки. Одна заходить, інша очікує своєї черги. Мимохіть глянула на одну з відвідувачок у коридорі, вона плакала…
Офіційно:
“Відвідувачі повинні бути в масках”
Відділ комунікації ГУ Нацполіції в області:
“Єдине, що у цій ситуації може бути порушенням, – це перебування відвідувачів у коридорі без масок. Згідно з постановою Кабміну №1236, відповідно до “жовтого” рівня епідемічної небезпеки, заборонене перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот”.
Підприємство “Санітарія”, яке обслуговує будинок:
“Якщо мешканці будинків, які перебувають у підпорядкуванні нашого підприємства, мають скарги, вони можуть зателефонувати нам. Наші працівники приїдуть за адресою. Можливо, заберуть лавку. Щодо електроенергії, то задля економії можна встановити детектор руху. Або ж наш електрик може вивести окремий кабель безпосередньо з квартири цієї жінки, на яку скаржаться сусіди. Щоби за світло у коридорі сплачував не весь будинок, а вона”. Наш телефон: 050 48 77 222.
