Василь і Альона Беженарі – майстри народного мистецтва України. Обоє працюють у Буковинському центрі культури й мистецтва. Василь займається писанкарством і витинанками. Альона теж пише писанки, відроджує старовинний іконопис на склі та народне малярство. Подружжя відкрило творчу сімейну майстерню. Десятирічна Єлизавета і шестирічна Тетянка разом із батьками беруть участь у майстеркласах, мають власні колекції писанок.
Про це йдеться у публікації ” “, пише molbuk.ua
Написала сто писанок
Напередодні Великодня у майстрів дуже багато роботи. Щодня вони проводять по два-три майстеркласи з розпису писанок, беруть участь у благодійних ярмарках, де збирають кошти на дрони для військових.
– На майстеркласи беремо із собою обох донечок. Єлизавета і Тетяна з раннього дитинства тримають у руках писачки, зібрали цілі колекції своїх писанок і вже навіть навчають інших, – усміхається пан Василь. – На майстеркласах розповідаємо про народні традиції, техніку написання та сакральне значення писанки. Надаємо усе необхідне: писачок, яйце, віск, свічку, кольорові барвники.
– Писанки, створені власноруч, – це своєрідна молитва. Вони містять у собі частинку людської душі. Завдяки такому генокоду ми ідентифікуємо себе українцями, – вважає пані Альона. – Ці шедеври мініатюрного живопису є культурною скарбницею Буковини. З ними пов’язано чимало легенд, традицій, звичаїв, обрядів. Писанка стала символом воскресіння Ісуса Христа і відродження природи.
У колекції десятирічної Єлизавети – майже сто писанок, які вона написала.
“Першу писанку я написала, коли мені було три рочки. Тепер вже добре знаю весь процес від початку і до кінця, – запевнила дівчинка. – Треба взяти сире яйце, протерти його оцтом. Поділити олівцем на дві частини, намалювати малюнок або орнамент. Потім нагріти над свічкою писачок, вмочити у бджолиний віск і провести по лініях, намальованих олівцем. Опустити яйце у фарбу жовтого кольору, почекати, доки воно зафарбується, витерти серветкою. І так можна зафарбовувати в різні кольори: зелений, оранжевий, синій, коричневий, фіолетовий, чорний. Нагріти яйце над свічкою, витерти віск – і писанка готова”.
Найпопулярніші – геометричні орнаменти
Майстри пишуть писанки на курячих, качиних, гусячих, перепелиних та страусиних яйцях. Використовують різні орнаменти: геометричні, космогонічні, рослинні, побутові, християнські. Відомі, зокрема, їхні композиції з писанок: “Писанкове дерево”, “Пасхальний вінок”, “Писанкове панно”, “Великоднє гніздо”, “Святковий кошик”, “Великодній вогонь”, “Писанкова гірлянда”, “Писанкова фіранка”. Відколи почалася війна, пишуть патріотичні писанки з національною атрибутикою в жовто-блакитних, чорно-червоних і камуфляжних кольорах.
– Найпопулярніші геометричні орнаменти на писанках – ромб, хрест, квадрат, зірка, сорок клинців, безконечник. Зображували також листочки дуба, клена, берези, верби, калини, папороті. А ще яблука, сливки, огірки, горох, квасолю, ягоди, колоски пшениці. З квітів – ружі, барвінок, соняшник, півонії. Чільне місце займають стилізовані зображення комах, равликів, метеликів. Серед релігійних мотивів – церкви, каплички, хрести, напис “Христос Воскрес”, – пояснила писанкарка. – Символічне значення має колір писанки. Червоний означає любов, радість життя; жовтий – сонце, місяць і зорі; зелений – весна, пробудження природи, рослинний і тваринний світи; блакитний – небо і повітря; бурий – земля та її прихована життєдайна сила;
чорний – пошана душ померлих.
– Потрібно зберігати наші народні традиції, передавати їх дітям та внукам. Бо доки ми будемо писати писанки й святити кошики, нас ніхто ніколи не переможе, – переконана майстриня Альона Беженар.
Фото зі сторінки творчої майстерні Беженарів
Родина Беженарів пише писанки та навчає інших цього сакрального мистецтва.
У колекції десятирічної Єлизавети майже сто писанок, які вона написала сама.
” ”
–>
