Цього року Страсна субота припадає на 4 травня. У цей день віряни мають суворо дотримуватися посту й максимально підготуватися до Великодня або ж Воскресіння Ісуса Христа — духовно та фізично.
Чого не можна робити у Страсну суботу
Страсна субота — скорботний день, коли віряни ходять до храму, моляться та завершують останні приготування до Великодня.
У цей день згадують лежання Тіла Христа в труні, адже саме тоді, як пишуть церковні книги, душа Ісуса Христа побувала в пеклі й розповіла там про те, що життя торжествує над смертю.
З особливим трепетом цього дня чекають люди, що дотримувалися Великого посту, адже Велика субота — останній пісний день, який закінчиться після святкового Хресного ходу опівночі.
Виходячи з народних традицій і церковного статуту, в цей день не можна:
порушувати піст і вживати термічно оброблені продукти (до самого ранку неділі, коли святкова трапеза дозволяється) — їсти можна лише хліб, сирі овочі чи фрукти, мед, горіхи
вживати алкоголь (навіть червоне вино кагор)
веселитися, співати, танцювати
влаштовувати свята (навіть на честь дня народження)
справляти весілля
задовольняти інтимні бажання (що у цей період вважається гріхом)
гніватися, сваритися, злословити, скандалити та ображати когось
заздрити комусь
брехати
відмовляти комусь у допомозі
займатися важкою фізичною працею (особливо будівельними справами)
прибирати в оселі, будинку, в саду чи городі
працювати “на землі” у саду чи городі
займатися рукоділлям
прати чи прасувати
митися, купатися
ходити на риболовлю чи полювання
Чи потрібно іти на кладовище
В цілому багато вірян відвідують кладовище у Страсну суботу для вшанування пам’яті померлих. Перебування там може супроводжуватися молитвою за душі померлих та розмовою про вічне життя.
Водночас дехто наголошує — робити цього не можна.
У спробах розібратися в цьому питанні можна дійти висновку, що жорстких правил щодо того, коли саме варто ходити на цвинтар, в Україні немає.
Найкращим часом для прибирання на цвинтарі вважається Радониця (проводи) – день загальноцерковного поминання покійних, який відзначається на другому тижні після Великодня (на 9-й день). Саме тоді люди традиційно ходять на цвинтарі, щоб помолитися за своїх близьких, прибрати могили чи посадити квіти.
Якщо ж говорити про великодній тиждень, то в цей день краще сходити до храму — помолитися та очиститись духовно. Відвідування цвинтаря впродовж Страсного тижня не рекомендується.
Згідно з народними повір’ями, останній день перед Великоднем, коли можна прибирати на кладовищі — субота напередодні Вербної неділі.
Народні прикмети на Страсну суботу
Найчастіше народні прикмети, пов’язані з тими чи іншими святами, мають під собою “погоднє” підгрунтя. Адже наші предки жили від урожаю до урожаю, що напряму залежав від погодніх умов.
Дехто й досі вірить, що деякі природні явища пов’язані між собою. Тож пропонуємо вам низку народних прикмет на Страсну суботу:
“Якщо в небі багато птахів — це на сильний вітер”
“Якщо лід не розтанув — рибалкам весь рік не щаститиме з уловом”
“Гуркіт грому — на погану погоду”
“Дощ пішов — весна буде довгою та похмурою”
“Вітер подув із півночі — на дощ”
“Після грози похолодало — на холодне літо”
“Якщо погода сонячна — чекати теплого літа. Похмура — літо буде холодним і дощовим”
“Багато води розлилося — буде хороший річний сінокіс і багатий урожай”
Деякі прикмети пов’язані також із поведінкою людей у цей день та ймовірними наслідками :
“Якщо освячене яйце кинути у цей день у воду та вмитися нею, це зробить людину здоровою та продовжить молодість”
“Хто сміється у Страсну суботу, той потім весь рік плакатиме”
” ”
–>
