У симпатичному двоповерховому будинку під №57 на вулиці Сагайдачного 11 травня 1901 року в родині бухгалтера Маркуса Шерцера народилася відома поетеса Роза Ауслендер. Чернівці вона оспівала у своїй поезії як “місто на схилах у сукні зеленій”.
Роза навчалася у дівочому ліцеї, вивчала літературу та філософію в Чернівецькому університеті. У 1921 році разом із чоловіком Ігнацем Ауслендером переїхала до США. Роза була однією з перших фінансово незалежних жінок початку ХХ століття. Завдяки досконалому володінню англійською, румунською та німецькою мовами, вона працювала в банку та в нафтовій компанії, була редактором газети.
У 1931 році Роза повернулася до Чернівців, щоби доглядати за хворою мамою. Тут випустила першу збірку віршів “Веселка”. Протягом 1941-1944 років поетеса перебувала в Чернівецькому гетто, де познайомилася з Паулем Целаном. Вийшло понад 30 збірок віршів Рози Ауслендер.
У Турецькому провулку в будинку №3 проживав із родиною перший ректор Чернівецького університету Костянтин Томащук.
Він народився 13 березня 1840 року в Чернівцях в українсько-румунській сім’ї. Закінчив із відзнакою першу цісарсько-королівську гімназію та юридичний факультет Львівського університету, став доктором права. До кінця життя обирався депутатом нижньої палати Державної ради Австрії та Буковинського крайового сейму. 12 березня 1872 року вніс до австрійського парламенту пропозицію про заснування університету в нашому місті. І 31 березня 1875-го року вийшов указ цісаря Франца Йосифа про відкриття у Чернівцях вищого закладу. 35-річного Томащука обрали першим ректором університету.
У 1889 році він важко захворів. У Відні його прооперували кращі хірурги, однак нічим допомогти вже не змогли. Костянтин Томащук відійшов у вічність у 49-річному віці. Це була велика втрата для Чернівців. Над ратушею, університетом і крайовим сеймом вивісили чорні прапори. Поховали його на Центральному кладовищі Відня. На могилі встановили обеліск із австрійським та буковинським гербами і написом “Великому оратору і патріоту”. У Чернівцях на його честь назвали одну з міських вулиць, встановили пам’ятник у Центральному парку.
У цьому ж будинку №3, що в Турецькому провулку, також мешкав один із кращих австрійських архітекторів, професор Промислової школи Макс Моргенштерн.
Його візитівкою стала прекрасна будівля на початку вулиці Кобилянської, в якій ще донедавна знаходилося управління Нацбанку України. На замовлення власника, наймодніший на той час архітектор створив проект у 1898 році. Будинок зберігся у такому вигляді до наших днів, нещодавно його реставрували.
