Вчені висловили стурбованість через тління в уранових паливних масах, які знаходяться в глибині зруйнованого реактора на Чорнобильській АЕС.
Однак цей процес не настільки небезпечний, як здається.
Як розповів директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, професор Анатолій Носовський в інтерв’ю для “КП в Україні”, про цей процес відомо вже давно і великої небезпеки він не представляє.
“Ніяких нових або невідомих загроз немає. Всі проблеми старі, і ми про них знаємо. І постійно говоримо, що до 2023 року потрібно видалити нестабільні будівельні конструкції старого об’єкта “Укриття”. Тому що вони можуть зруйнуватися, і тоді відбудеться пиловий викид в обсяг нового безпечного конфайнменту. Він забрудниться, і люди не зможуть вести там роботи”, – пояснив професор.
Він додав, що старе “Укриття” перетворюють в екологічно безпечну систему. А моніторингом матеріалів, які залишилися після аварії, інститут займається з моменту зведення “Укриття” в 1996 році.
“Ми побачили, що після насування арки деякі датчики стали фіксувати зростання нейтронного потоку у двох скупченнях ядерних матеріалів, які знаходяться під шаром бетону і до яких у нас зараз немає доступу. Це сталося тому що змінився тепловий і вологісний режим в цих матеріалах. Раніше їх зволожували природні опади, які проникали через щілини в старому “Укритті”, а тепер волога випаровується. Пористі структури стали висихати. Тому пішов ріст. Це нормальне явище. Зростання невелике і не страшне”, – додав Носовський.
Він пояснив, що пил вийти за межі конструкції не зможе, оскільки вона герметична. Але за певних умов нейтронних потоків може призвести до ланцюгової реакції.
“Це не та аварія, яку асоціюють з вибухом. Виділиться деяка кількість тепла і знову піде в підкритичність. Шкоди для людей і екології не буде. Цього побоюватися не треба. Але і допускати таку ситуацію теж не можна. Потрібно стежити, контролювати. Це не просто Руїни, Це ядерні матеріали”, – зазначив професор.
Він пояснив, що при проєктуванні НБК були враховані всі ризики, в тому числі смерчі та землетруси. А повторення аварії 1986 року неможливо за законами фізики, бо всередині реактора не відбувається таких процесів, які викликали вибух багато років тому.
“Ядерні процеси завжди йдуть там, де є ядерні матеріали. У зруйнованому блоці, за нашими даними, залишилося 185 тонн палива, хоча є й інші думки. Ми всі ці скупчення знаємо, бачимо і досліджуємо. Вони не є ядерно небезпечними. Крім тих двох, за якими фіксується збільшення нейтронних потоків і до яких ми не можемо фізично дістатися, щоб залити нейтралізуючою речовиною. Ми можемо тільки моделювати. За нашими моделями, рівень критичності може бути досягнутий після повного висихання. Але це не буде ядерний вибух. Виникла ланцюгова реакція тут же загасне”, – пояснив Носовський.
