Сьогодні, 1 березня, у Молдові та Румунії святкують Мерцішор. Це — традиційне свято зустрічі весни в цих країнах.
Про це пише molbuk.ua
Цього дня заведено дарувати бутоньєрки у вигляді квіток із білих та червоних ниток. Ця прикраса має назву “мерцішор”.
Історія
Історичне коріння Мерцішора залишається загадкою, але зазвичай вважається, що це свято виникло за часів Римської імперії, коли Новий рік святкували 1 березня, місяця бога Марса. Марс був не лише богом війни, але ще і богом землеробства, сприятливе відродженню природи. Ця подвійність відбита в Мерцішоре, де білий і червоний колір можна розуміти як символи світу і війни.
Археологічні розкопки в Румунії доводять, що амулети, на зразок сучасного мерцішора, існували ще близько 8 тис. років тому. Тоді вони робилися у формі маленьких камінчиків розфарбованих в білий і червоний колір, які носилися на шиї. Вперше мерцішор був згаданий Іордаке Голеську. Фольклорист Симон Флоря Маріан писав, що в Молдові й Буковині мерцішор складався із золотої або срібної монети на червоно-білій нитці, яку діти носили на шиї. Дівчата теж носили мерцішор на шиї перші 12 днів весни, а потім вплітали його у волосся до прильоту лелек або до цвітіння перших дерев. Тоді червоно-біла нитка прив’язувалася до дерева, а на монету купували каш (вид овечої бринзи).
Легенди та походження
Відповідно до однієї легенди, у перший день березня на лісову галявину вийшла красуня Весна, оглянулась навколо і побачила як крізь терен пробивається підсніжник. Вона вирішила допомогти йому і почала розчищати землю навколо, визволяючи від колючих гілок. Це побачила Зима і розсердилась. Вона махнула руками, призвавши сніг з холодним вітром, щоб знищити первоцвіт. Проте Весна прикрила квіточку своїми руками й вкололась об терен. З її руки впала крапля гарячої крові й квітка ожила. Так Весна перемогла Зиму. Кольори мерцішора символізують її червону кров на білому снігу.
За іншою легендою, Сонце спустилось на землю в образі прекрасної дівчини. А злий Змій викрав і закрив його у своєму палаці. Після цього перестали співати пташки, діти забули, що таке радість та сміх, і весь світ поринув у печаль. Один сміливий юнак вирішив врятувати Сонце. Цілий рік він шукав палац Змія, а коли знайшов, то викликав його на двобій. Вони довго боролись, але в результаті юнак переміг Змія та визволив прекрасне Сонце. Воно піднялось на небо та осяяло весь світ. Настала весна, природа ожила, і люди згадали що таке радість. Проте сміливий юнак не встиг побачити весну. Його тепла кров стікала на сніг. Впала остання крапля крові, він помер від ран. Там де танув сніг, виростали білі квітки — підсніжники. З тієї пори на честь визволення світу від темряви та печалі люди сплітають два шнурочки з квіточками білого та червоного кольорів. Червоний символізує любов до краси й пам’ять про кров загиблого юнака, а білий — здоров’я та чистоту підсніжника, першої весняної квітки
” ”
–>
